Увечері 2 липня біля штаб-квартири Організації Об’єднаних Націй на Мангеттені чоловік облив себе горючою рідиною і підпалив на очах перехожих. Виклик у поліцію Нью-Йорка надійшов близько 18:30 за місцевим часом — на місці правоохоронці застосували вогнегасники, проте постраждалого з тяжкими опіками довелося госпіталізувати до лікарні Bellevue, де лікарі згодом констатували смерть.
Офіційно поліція особу загиблого поки не розкриває, однак тибетські організації в екзилі та ЗМІ тибетської діаспори — зокрема Voice of Tibet — ідентифікували чоловіка як громадського діяча Лобгу Рангзена. За цими даними, йому було 52 роки, понад двадцять років він прожив у США і працював водієм Uber.
Що відомо про сам протест
За словами очевидців та відео, що поширилися в соцмережах, чоловік був одягнений у чернечий одяг, тримав тибетський прапор і закріпив його на держаку так, щоб той залишався вертикально. Перед тим, як підпалити себе, він, за наявними свідченнями, вийшов на прямий відеозв’язок з одним зі знайомих і зробив «живе звернення» на підтримку незалежності й єдності Тибету. Знайомий, з яким Рангзен спілкувався незадовго до трагедії, розповів Radio Free Asia, що той поводився спокійно, курив цигарку і пив колу; коли співрозмовник запитав, де він перебуває, чоловік відповів — «перед будівлею ООН». За кілька хвилин після завершення дзвінка й короткого прощання з кількома близькими друзями Рангзен здійснив самоспалення.
У своєму останньому публічному повідомленні на Facebook, як цитують тибетські активісти, він написав, що політика Китаю «загрожує самому виживанню тибетської ідентичності, мови та культури», і закликав тибетців у всьому світі об’єднатися заради боротьби за свою справу.
Політичний контекст: новий закон Китаю про «єдність націй»
Трагедія сталася лише через день після набуття чинності новим китайським законом про сприяння етнічній єдності — документом, який, за офіційною версією Пекіна, покликаний зміцнити згуртованість 55–56 етнічних меншин країни. Правозахисні організації, зокрема Amnesty International, натомість застерігають, що закон інституціоналізує політику примусової асиміляції щодо тибетців, уйгурів та монголів, змушуючи їх приймати єдину, визначену державою національну ідентичність замість збереження власної культури й мови. Заступниця регіонального директора Amnesty International Сара Брукс наголосила, що «єдність» у цьому контексті означає не гармонію між громадами, а політичне й ідеологічне підпорядкування Комуністичній партії Китаю.
Голова тибетського уряду у вигнанні (Центральної тибетської адміністрації) Пенпа Церінг, який перебував на Міжнародній конференції тибетської молоді в індійській Дхарамсалі, заявив, що саме «триваючий геноцид у Тибеті» та впровадження нового закону підштовхнули Рангзена до цього трагічного рішення. Водночас він висловив глибокий сум із приводу загибелі й закликав тибетців «берегти власне життя», наголосивши, що людське життя безцінне і потрібне для довгострокової боротьби за Тибет.
Своєю чергою офіційний Пекін традиційно відкидає будь-яку критику. На щоденному брифінгу в п’ятницю речник МЗС Китаю Го Цзякунь заявив, що Тибет «з давніх часів є невід’ємною частиною» території країни, і висловив сподівання, що «відповідні держави владнають це питання згідно з національним законодавством».
Реакція тибетської громади
Увечері в четвер біля будівлі ООН зібралися десятки прихильників і активістів на стихійну свічкову ходу та молитовне чування. Звістка про загибель Рангзена швидко поширилася тибетськими спільнотами по всьому світу — молитовні зібрання в його пам’ять пройшли в Дхарамсалі, Австралії, на Тайвані та в інших містах США. Відомий тибетський письменник і активіст Джамьянг Норбу, який особисто знав загиблого, назвав його активістом за незалежність та впливовим лідером громади, який виїхав із Тибету в еміграцію ще у 1980-х роках.
Практика самоспалень тибетців як крайньої форми протесту проти китайської влади триває з кінця 2000-х років. За даними правозахисної організації International Campaign for Tibet, із 2009 року такі акти вчинили щонайменше 159 осіб — переважно на території Тибету та інших районів Китаю з тибетським населенням, і лише невелика частина — серед тибетців в еміграції. Аналітики зазначають, що подібні акції зазвичай мали на меті не вплинути безпосередньо на китайську владу, а привернути увагу міжнародної спільноти до ситуації в Тибеті — теми, яка останніми роками дедалі частіше відходить на другий план на тлі уваги світу до Сіньцзяну, Тайваню та ширшого протистояння США і Китаю.
Спостерігачі вважають, що сама по собі трагедія навряд чи вплине на політику Пекіна щодо Тибету, яка залишається невіддільною частиною курсу голови КНР Сі Цзіньпіна на «національну єдність» і безпеку. Утім, інцидент уже посилив міжнародну критику нового китайського закону та привернув додаткову увагу правозахисних організацій до становища тибетців, уйгурів та інших етнічних меншин у Китаї.
Розслідування обставин смерті Рангзена наразі триває, поліція Нью-Йорка офіційних коментарів щодо мотивів чи додаткових деталей поки не надавала.
а інформацією: CNN, Reuters, UPI, NBC News, Radio Free Asia, Amnesty International
Читати також:
ООН: Щоб розмінувати Україну потрібно 5 років
Представник ООН: війна в Україні завдає величезних збитків екології
Світлина з відкритих джерел
