Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш у понеділок виступив з терміновим закликом негайно відновити судноплавство у Ормузькій протоці, попередивши, що тривала блокада цього стратегічного маршруту здатна спровокувати енергетичну кризу, масштабні торговельні потрясіння та глобальну продовольчу катастрофу.
Гутерреш звернувся до Ради Безпеки ООН під час відкритих дебатів, організованих за ініціативою Бахрейну. На його думку, світ зіткнувся з «найбільшим зривом ланцюгів постачання з часів пандемії COVID-19 та початку війни РФ в Україні». Через Ормузьку протоку проходить близько п’ятої частини світової торгівлі нафтою, п’ята частина торгівлі скрапленим природним газом та майже третина міжнародних постачань добрив.
«Відкрийте протоку. Дозвольте торгівлі відновитися. Дайте глобальній економіці дихати. Цей момент вимагає поміркованості та діалогу», — звернувся дипломат до членів Ради Безпеки.
Гуманітарні наслідки кризи вже набули загрозливих масштабів: понад 20 тисяч моряків заблоковані у відкритому морі, понад 2 тисячі торгових суден опинилися в пастці між мінними загородженнями та навігаційними обмеженнями. «Ці люди не є учасниками жодного конфлікту. Це цивільні працівники, які забезпечують постачання всього світу», — наголосив Гутерреш.
Світова продовольча програма прогнозує, що ще 45 мільйонів осіб можуть опинитися в умовах гострого голоду. Найбільше постраждають Західна та Центральна Африка, де рівень голоду може зрости на 21%. FAO своєю чергою застерігає про можливе падіння врожайності зернових у ключових регіонах Африки до 50% у сезоні 2026–2027 років. «Продовження блокади здатне штовхнути мільйони людей — передусім в Африці та Південній Азії — у безодню голоду та злиднів», — заявив генеральний секретар ООН.
Генеральний секретар Міжнародної морської організації Арсеніо Домінгес, який також виступив перед Радою Безпеки, наголосив, що принцип свободи судноплавства є «непорушним».
Як розгорялася криза
Іран закрив Ормузьку протоку 4 березня 2026 року — за допомогою мін, дронів та ракет — у відповідь на американсько-ізраїльську операцію «Епічна лють», під час якої було знищено іранську військову інфраструктуру та ліквідовано Верховного лідера Алі Хаменеї разом із 49 високопосадовцями.
Ціна нафти марки Brent, що в лютому 2026-го становила 67 доларів за барель, злетіла до понад 126 доларів. Міжнародне енергетичне агентство назвало поточну ситуацію найгострішою кризою енергопостачання в історії. Станом на 29 квітня ф’ючерси на Brent торгуються вище 115 доларів, тоді як WTI перевищила 103 долари за барель — ринки відреагували черговим стрибком на тлі тупику в переговорах між Вашингтоном і Тегераном.
Після провалу ісламабадських переговорів 12 квітня Дональд Трамп запровадив повноцінну морську блокаду: 12 бойових кораблів, 100 літаків та 10 тисяч військовослужбовців були розгорнуті в Оманській затоці, а блокада набула чинності 13 квітня. 23 квітня президент США наказав флоту відкривати вогонь по суднах, що встановлюють міни, заявивши про намір встановити «тотальний контроль» над морським маршрутом.
Загальні витрати США на військову операцію проти Ірану вже перевищили 65 мільярдів доларів — за підрахунками порталу Iran War Cost Tracker, кожну секунду конфлікт обходиться американським платникам податків приблизно в 11,5 тисячі доларів. Серед іранських військовослужбовців загинули понад 5 тисяч осіб, серед цивільних — близько 1,5 тисячі. Американські втрати склали 13 загиблих та 346 поранених.
Блокада завдала Ірану відчутного економічного удару: за даними американських військових, експорт нафти скоротився на 70%, а в країни залишилось лише від 12 до 22 днів можливостей для зберігання та накопичення нафти. Якщо ситуація не зміниться, до середини травня Іран може бути змушений скоротити видобуток ще на 1,5 мільйона барелів на добу.
Тегеран, опинившись перед загрозою економічного колапсу, запропонував через пакистанських посередників відновити роботу протоки в обмін на зняття американської блокади та припинення бойових дій — з відкладенням ядерних переговорів на пізніший термін. Трамп відхилив цю пропозицію, оскільки вона оминала питання ядерної програми Ісламської Республіки. На своїй платформі Truth Social президент оприлюднив заяву про те, що Іран перебуває у стані «колапсу» й просить США «якомога швидше відкрити Ормузьку протоку». За даними CNN, Тегеран вже готує нову пропозицію.
Згідно з повідомленнями The Wall Street Journal з посиланням на американських чиновників, Трамп доручив своїм радникам готуватися до тривалої блокади, вважаючи її менш ризикованою альтернативою порівняно з відновленням бомбардувань або виходом із конфлікту. Експертка з Інституту Брукінгса Сьюзен Меллоні зазначає, що «Іран робить ставку на те, що його здатність протистояти блокаді та обходити її переважить американські інтереси в запобіганні масштабнішій енергетичній кризі та потенційно глобальній рецесії».
Геополітичні наслідки
Додаткового тиску на нафтовий ринок завдало рішення Об’єднаних Арабських Еміратів вийти зі складу ОПЕК та ОПЕК+ з 1 травня — крок, що аналітики розцінюють як серйозний удар по нафтовому картелю в розпал енергетичної кризи. Після виходу з угоди ОАЕ отримають змогу нарощувати видобуток понад встановлені квоти, що ще більше розхитає архітектуру картельної координації.
На міжнародній арені 96 держав підписали спільну заяву, закликавши відновити вільне судноплавство через Ормузьку протоку «без перешкод та транзитних зборів». До документу приєдналися Іспанія, США, держави Євросоюзу, Ліга арабських держав та Рада співробітництва країн Перської затоки. Втім, ще 7 квітня Росія та Китай заблокували відповідну резолюцію Ради Безпеки ООН, проголосувавши проти при 11 голосах «за» та двох утриманнях. Гутерреш зазначив, що залишається готовим виступити посередником у пошуку переговорного врегулювання.
Читати також:
Не дати бідним, а знищити! Тисячі тонн допомоги гниють на складах через закриття USAID
Сорок років потому: Чорнобиль і ядерна тінь над Америкою
Впровадження цифрового долара відкладається: США відкладають CBDC, Європа готує стейблкоїн
Світлина з відкритих джерел
