Чому США скинули 100 бомб, рятуючи пілота в Ірані? І навіщо іранцям живі американські пілоти?

Протягом майже двох діб сотні американських військових, десятки літаків і гелікоптерів та підрозділ SEAL Team Six вели боротьбу за одного збитого офіцера на іранській території. Операція завершилася успішно — але поставила болючі запитання про хід збройного протистояння.

Збиття американського винищувача F-15 Eagle над Іраном стало першим подібним випадком за понад 20 років. На борту перебували двоє офіцерів. Іранська сторона заявила, що літак було знищено зенітно-ракетною обороною країни — це підтвердили деякі американські офіційні особи у розмові із західними ЗМІ. Окремо того ж дня зазнав пошкодження штурмовик A-10: йому вдалося залишити іранський повітряний простір, а пілот катапультувався вже за межами країни й опинився у безпеці.

Першого пілота F-15 американські військові підібрали відносно швидко. Натомість пошук другого — офіцера озброєння — розтягнувся майже на двоє діб і перетворився на справжню гонку між американськими і іранськими силами. Це безпрецедентна за своїм характером історія, адже іранці були кровно зацікавлені у захопленні пілота живим — це був би надзвичайно серйозний козир у їхній грі.

48 годин у горах: деталі порятунку

Після катапультування пілот переховувався у гірській місцевості поблизу Ісфахана на висоті близько двох тисяч метрів над рівнем моря. Він пройшов пішки від десяти до дванадцяти кілометрів, а потім вийшов на зв’язок і передав свої координати — лише через кілька годин після приземлення.

Для проведення рятувальної операції США задіяли масштабні сили: сотні військових, десятки літаків і гелікоптерів, розвідувальні та кіберзасоби. Чотири стратегічні бомбардувальники B-1 скинули близько ста бомб масою приблизно по дев’ятсот кілограмів кожна — щоб убезпечити зону проведення місії. Над районом також патрулювали безпілотники MQ-9 Reaper, які стримували іранські підрозділи.

Евакуацію здійснював підрозділ SEAL Team Six. У ході операції американським силам довелося знищити два транспортні літаки та один гелікоптер, що застрягли в болоті, — аби вони не дісталися противнику. Врятованого офіцера і групу бойового забезпечення під вогнем вивезли до Кувейту на додаткових транспортних літаках.
Під час операції по одному з гелікоптерів було відкрито вогонь — кілька людей на борту отримали поранення, хоча машина не впала. За деякими даними, вже після висадки спецназу на землю американці вступили у безпосереднє зіткнення з підрозділами Корпусу вартових Ісламської революції.


Навіщо Ірану американський пілот

Іранська влада оголосила нагороду — близько 66 000 доларів — за взяття пілота живим. У мережі поширилися відеозаписи, на яких нібито члени народного ополчення «Басідж» — воєнізованого формування чисельністю від двох до трьох мільйонів осіб по всій країні — вирушають на його пошуки.
Однак експерти поставилися до цих кадрів скептично: «Люди, які серйозно ведуть пошуки, не марширують із кількома іранськими прапорами — це очевидно знімалося для камери». Іранські офіційні особи, своєю чергою, оголосили про нібито захоплення пілота в полон і готовність обміняти його на 10 000 палестинців — це виявилося відвертою дезінформацією.

Захоплення американського пілота в полон мало б для Тегерана одразу кілька переваг. По-перше, це реальний переговорний козир: практика обміну заручників і військовополонених добре відома — досить згадати ізраїльського солдата Гілада Шаліта, якого у 2011 році звільнили в обмін на понад 1 000 палестинських в’язнів.
По-друге, це потужний пропагандистський ресурс. «Американське суспільство надзвичайно цінує життя своїх військових. І це можна дуже серйозно «продати» — як перемогу у війні емоцій», — пояснюють військові експерти.

Поява полоненого американця стала б серйозним ударом по внутрішньополітичних позиціях Трампа. Іранське МЗС висунуло провокаційне звинувачення: нібито США скористалися рятувальною операцією, щоб викрасти збагачений уран з ядерного об’єкта в Ісфахані. Ісфаханська провінція — один із найбільш насичених стратегічними об’єктами регіонів Ірану. Тут розташовані сталеливарні підприємства, оборонні заводи і допоміжна інфраструктура ракетної програми. Американські удари в рамках поточної кампанії спрямовані не лише проти власне ядерних об’єктів, а й проти виробничих ланцюжків. Ключові ядерні об’єкти — завод у Фордо та комплекс в Натанзі — розташовані дещо осторонь, проте також у межах досяжності.

Що далі?

Дональд Трамп публічно оголосив про успіх операції, підкресливши, що жоден американський військовослужбовець не загинув. Водночас події останніх двох діб залишили по собі тривожний осад у Пентагоні.

З одного боку, ця операція справді голлівудського рівня і демонструє надзвичайні можливості американської армії. З іншого — збитий літак і взагалі два збитих літаки за одну добу сигналізують: подібні інциденти можуть повторитися. І якщо цього разу пощастило, це аж ніяк не гарантія на майбутнє.
Паралельно Нетаньяху зателефонував Трампу і застеріг його від укладення перемир’я з Іраном, наполягаючи на збереженні військового тиску. Трамп у відповідь дав зрозуміти, що не відмовиться від ключової вимоги — передачі іранського урану і повного припинення його збагачення.

Операція супроводжувалася ще одним резонансним епізодом. Американські ЗМІ першими повідомили про пошуки другого пілота — і тим самим, на думку Трампа, розкрили інформацію ворогові. Президент публічно пригрозив журналістам, які опублікували ці відомості, і зажадав від редакцій розкрити джерела.

«Права ЗМІ висвітлювати події, що становлять суспільний інтерес, захищені Першою поправкою — включно з новинами, публікацію яких уряд прагне заблокувати. Трамп намагається залякати пресу, аби вона не могла виконувати свою місію», — заявив директор Інституту Першої поправки Колумбійського університету Джаміл Джаффер.


Попри офіційний тріумф, операція в Ірані оголила одразу кілька болючих точок: вразливість американської авіації, готовність Тегерана до асиметричних відповідей і все більшу напруженість між Білим домом і вільною пресою.

Читати також:

Трамп у нецензурному дописі пообіцяв знищити іранські електростанції та мости

Місяць війни з Іраном: як конфлікт обвалює світову економіку

Світлина з відкритих джерел


News Reporter
У медіа з 2017 року. Писала для https://inpoland.net.pl/. Слідкую за подіями у світі від технологій до економічних і соціальних процесів, суспільно-політичного життя та геополітичної ситуації. Закінчила ЛНУ ім. Івана Франка за спеціальністю історія. Зараз у Львові, 7 років жила у Варшаві. Люблю книги, кіно, активний відпочинок та свою роботу.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *