Демократи перемогли навіть в Техасі, Канзасі та Південній Кароліні

Республіканці Дональда Трампа втратили більшість у Сенаті та Палаті представників за підсумками проміжних виборів. Президент пригрозив вето, але водночас заявив, що готовий до співпраці з опонентами.

3 листопада американці обирали новий склад Конгресу, тобто парламенту країни. Виборці визначали членів Палати представників і сенаторів. Саме вони ухвалюють закони й впливають на рішення виконавчої влади.

У змаганні брали участь дві головні партії: Республіканська, до якої належить президент Дональд Трамп, і Демократична.

Конгрес складається з двох палат:

  • Палата представників налічує 435 місць. Раз на два роки від кожного виборчого округу обирають по одному представнику. Щоб здобути більшість, партії потрібно щонайменше 218 мандатів.
  • Сенат складається зі 100 сенаторів, по двоє від кожного штату. Їх обирають на шість років, проте раз на два роки переобирають приблизно третину складу. Цьогоріч голосування відбувалося за 35 місць.

Партія, яка має більше місць у Конгресі, може впливати на ухвалення законів і формування бюджету країни. До виборів обидві палати контролювали республіканці. Тепер демократи здобули більшість у них обох.

За прогнозом агентства Associated Press, демократи забезпечили собі більшість у Сенаті, який досі контролювали республіканці. Вони виграли кілька важливих перегонів, зокрема в штатах, де раніше стабільно перемагали їхні опоненти.

Однією з найголовніших несподіванок стала перемога демократа Джеймса Таларіко в Техасі. Він переміг республіканця Кена Пакстона, якого підтримував Трамп. За даними Euronews, Таларіко стане першим за 38 років сенатором-демократом від цього штату. Останнього демократа до Сенату від Техасу обрали 1988 року.

У Палаті представників підрахунок голосів триває, однак американські медіа прогнозують перемогу демократів і там. За інформацією NBC News, у Сенаті демократи вже мають 52 місця зі 100, а в Палаті, за оцінкою телеканалу, отримають 255 із 435. В окремих штатах голоси ще рахують. За проміжними даними, у Палаті представників демократи мали 192 місця, республіканці — 114, а до більшості бракувало ще кількох десятків.

Ще до завершення підрахунку головні американські медіа оголосили, що демократ Джош Турек вийшов на безумовну перемогу в Айові. Таким чином, демократи вже відібрали в республіканців шість місць у Сенаті: в Техасі, Північній Кароліні, Південній Кароліні, Огайо, Канзасі та Айові. Це гарантує їм більшість у верхній палаті незалежно від результатів в інших штатах. Новий, 120-й Конгрес опиниться під контролем демократів.

Історичні перемоги й несподівані провали республіканців

Особливо показовим став Техас, який десятиліттями вважали одним із головних бастіонів республіканців. Окрім перемоги Таларіко в Сенаті, демократка Джина Хіноса виграла губернаторські вибори й стала першою жінкою латиноамериканського походження на чолі штату. Вона переграла чинного губернатора Грега Ебботта, а демократи вперше за понад три десятиліття здобули посаду губернатора Техасу.

Ще один історичний результат зафіксовано в Канзасі. Методистський пастор Адам Гемілтон переміг чинного республіканського сенатора Роджера Маршалла. Демократи не вигравали сенатських перегонів у цьому штаті з 1932 року.

У Південній Кароліні педіатр Енні Ендрюс обійшла республіканського кандидатку Дарлін Грем, яку підтримував Трамп. Для демократів це перша перемога в цьому штаті на сенатських виборах від 1998 року.

У Північній Кароліні демократ Рой Купер здобув місце, яке залишив республіканець Том Тілліс. В Огайо повернувся в політику Шеррод Браун: 2024 року його вибили з Сенату, зокрема завдяки грошам криптоіндустрії, а тепер він переміг Джона Гастеда. В Айові Джош Турек випередив Ешлі Гінсон. Крім того, в Огайо демократка Емі Ектон виграла губернаторські перегони у Вівека Рамасвамі, колишнього учасника президентської кампанії та союзника Трампа.

Демократи також перемогли на губернаторських виборах у Джорджії, Огайо та Айові. В Джорджії уперше в історії губернаторкою обрали темношкіру жінку. Кейша Ленс Боттомс також стала першою жінкою на чолі штату, де республіканці понад 20 років утримували цю посаду.

Потенційно історичним може стати й результат у Мічигані. Демократ Абдул Ель-Саїд, якщо його перемогу підтвердять, стане першим мусульманином у Сенаті США. Він уже оголосив про перемогу: після підрахунку 79% голосів випереджав республіканця Майка Роджерса на п’ять відсоткових пунктів. Кандидатура Ель-Саїда спричинила розкол серед мічиганських демократів. Він дотримується лівих поглядів і різко критикує Ізраїль, що не сподобалося частині однопартійців.

Втім, республіканці програли не всюди. У Флориді союзник Трампа Байрон Дональдс виграв губернаторські вибори, а Ешлі Муді зберегла сенатське крісло, яке раніше обіймав Марко Рубіо. У Маямі перегони в 27-му окрузі між Марією Ельвірою Саласар та Еліотом Родрігесом залишаються настільки напруженими, що переможця поки не визначено. Загальний підсумок слід розуміти як значне просування демократів уперед, але не як тотальну перемогу в кожному штаті чи окрузі.

Як відреагував Трамп

Напередодні голосування Дональд Трамп різко розкритикував демократів і назвав їхніх кандидатів найекстремальнішими та найнебезпечнішими в історії США.

Вранці 4 листопада, коли стали відомі перші результати, він написав у соцмережі Truth Social: «Мене не було в бюлетені, а якби я там був, ми б перемогли з величезною перевагою! Дякую за увагу до цього питання». Президент також опублікував зображення червоної бейсболки з написом «Вето», натякнувши, що готовий блокувати закони нового Конгресу.

Ще до завершення голосування Трамп розповів CBS News, як діятиме, якщо демократи візьмуть Конгрес. За його словами, він готовий скористатися правом вето: «У мене є найвища влада — вона називається вето. Історично так і буває: кілька місяців накладаєш вето, а потім вони приходять і кажуть: «Нам треба домовлятися»».

Трамп наголосив, що продовжить свою політику незалежно від підсумків виборів, адже, на його думку, рішення Верховного суду розширили його повноваження. Згодом в інтерв’ю The New York Times він заявив, що готовий визнати результати виборів і співпрацювати з Демократичною партією. «Ми працюватимемо з демократами й, знаєте, з нетерпінням чекаємо початку співпраці з ними», — сказав він. Президент також зазначив, що «абсолютно готовий» прийняти підсумки голосування.

Свою партію Трамп спробував виправдати й іншими поясненнями. Він пов’язав поразку республіканців із війною проти Ірану та зростанням цін на бензин. «Насправді в нас найкраща економіка. Знаєте, за мого першого терміну в мене була найкраща економіка. Але через ціни на бензин люди не помічають цього так, як помічали б без них. А проблему з бензином спричинив Іран», — сказав він. Водночас, за словами президента, виборці зрозуміли важливість того, що він зробив щодо Ірану.

Пізніше Трамп оголосив у Truth Social, що стане «політичним коментатором»: «Я збираюся стати політичним коментатором, на краще чи на гірше, щодо причин, чому ці кандидати перемагали й програвали». Він не уточнив, коли почне публікувати такі аналітичні роздуми, і не сказав, чи йдеться про окрему програму, офіційну посаду або співпрацю з якимось медіа. З огляду на контекст і тон допису, він, схоже, просто ділитиметься власними оцінками результатів, що вже робить у соцмережах.

Удар по Ебботту та Fox News

Трамп також звинуватив у поразці конкретних людей. Після прогнозованої перемоги Джини Хіноси він жорстко розкритикував республіканського губернатора Техасу Грега Ебботта й назвав його RINO («республіканцем лише за назвою»). «Якби Грег Ебботт, губернатор Техасу, не став RINO за останні півроку своєї політичної кар’єри, він би не програв», — написав президент. Цей випад привернув увагу, адже лише кілька місяців тому Трамп публічно підтримував переобрання Ебботта.

Ще одним об’єктом його звинувачень стала телемережа Fox News. Трамп критикував її опитування, стверджуючи, що вони містять упереджені запитання. Він також особисто атакував демократичну коментаторку Джессіку Тарлов, яка бере участь у програмах каналу, і заявив, що більше не дивитиметься ефіри з нею. Про це повідомляло видання TheWrap. За даними Axios, критика Fox News посилилася в президента саме під час виборчої ночі, попри його традиційну політичну близькість до окремих програм і постатей мережі.

Згодом Трамп написав: «Чому Fox News тримає в ефірі Білла де Блазіо, найгіршого мера в історії Нью-Йорка, який несамовито верещить, як божевільний?» За його словами, де Блазіо залишив місто «в ганьбі», а завдана його адміністрацією шкода «неоціненна». Найрезонансніше звинувачення пролунало наприкінці допису: «Fox News відповідальна за ці поразки, бо постійно дає в ефір демократичну опозицію, і не лише це». Допис завершувався словами «Хай береже Бог Сполучені Штати!».

Варто пам’ятати, що оцінки на адресу колишнього мера — особисті судження Трампа, а не встановлені факти. Білл де Блазіо, демократ, обіймав посаду мера Нью-Йорка з січня 2014 до грудня 2021 року. Його каденція викликала суперечки, зокрема щодо громадської безпеки, роботи міської адміністрації та реакції на пандемію, але твердження про «найгіршого мера» залишається політичною оцінкою президента. Трамп не конкретизував, про яку програму, виступ чи заяву йдеться, і не навів жодних даних на підтвердження того, що добір гостей на Fox News вплинув на результат виборів.

Fox News дотримується редакційної лінії й має аудиторію, яку зазвичай асоціюють з американським консерватизмом, хоча в її новинних програмах і дискусійних панелях беруть участь і демократичні коментатори. Для Трампа саме така присутність — привід для докорів, особливо після невдачі партії на виборах.

Ланцюжок пояснень Трампа виглядає суперечливо. Спершу він стверджував, що республіканці здобули б переконливу перемогу, якби він сам був кандидатом. Це суперечить його закликам під час кампанії, коли він просив прихильників голосувати так, ніби його ім’я стоїть у бюлетені. Далі пішли звинувачення Ебботта та Fox News. Замість єдиного пояснення він указує на окремих кандидатів і медіа. Водночас його готовність визнати результати й співпрацювати з демократами відкриває шлях до можливих домовленостей, проте критика переможених кандидатів і попередження про вето свідчать, що стосунки з новим Конгресом будуть непростими.

Чому виборці підтримали демократів

За даними Reuters, майже дев’ять із десяти опитаних виборців назвали вартість життя важливим чинником під час голосування. Багато хто також висловив незадоволення політикою Трампа. Опитування CBS News показали, що близько трьох чвертей виборців невдоволені напрямом, у якому рухається країна.

Кандидати від демократів послідовно критикували економічну політику президента й обіцяли посилити контроль над його адміністрацією. Вони зосередилися на невдоволенні високою вартістю життя, інфляцією, наслідками мит і результатами війни в Ірані. Опитування, на які посилається AP, показали загальне розчарування станом економіки та бажання, щоб Конгрес більше стримував Білий дім. Зростання цін на продукти й пальне стало проблемою, яку не змогли нейтралізувати заяви президента.

За даними екзитполів NBC News, 59% опитаних негативно оцінюють роботу імміграційної служби ICE, а 76% — діяльність Конгресу. Це відбувається на тлі різкої поляризації щодо депортацій і роботи уряду.

Не можна стверджувати, що всі поразки республіканців мають одну причину: партія чинного президента зазвичай втрачає позиції на проміжних виборах. Проте масштаби й географія результатів вказують на невдоволення, яке виходить за межі локальних перегонів. Є виклик і для опозиції: невдоволення Трампом автоматично не означає захоплення всіма позиціями демократів. Новій більшості доведеться показати, що вона здатна відповісти на економічні турботи, які сприяли її піднесенню.

Що зміниться для Трампа

Як пише Reuters, якщо демократи отримають більшість у Сенаті, вони зможуть блокувати призначення посадовців і суддів, яких пропонує президент. Якщо партія контролюватиме ще й Палату представників, вона матиме змогу проводити розслідування щодо адміністрації Трампа та перешкоджати ухваленню його законів. Демократи також зможуть очолювати комітети, формувати законодавчий порядок денний, вимагати документи й проводити слухання щодо дій виконавчої влади.

Демократ Роберт Гарсія, який має очолити комітет Палати представників з питань нагляду, уже оголосив про намір розслідувати бізнес-діяльність родини Трампа, можливі зловживання з боку ICE та Міністерства внутрішньої безпеки, а також поводження з матеріалами справи Джеффрі Епштейна. Це пріоритети й звинувачення з боку опозиції, які потребують розслідувань і доказів, а не встановлені висновки про кримінальну відповідальність.

Проте Трамп залишається президентом. Він і далі зможе підписувати укази й накладати вето на законопроєкти, схвалені Конгресом. Вето — важливий інструмент для переговорів або блокування законодавчих ініціатив. Ще до виборів президент попереджав, що може стати «паном Вето» перед обличчям демократичної більшості. Щоб подолати президентське вето, потрібні дві третини голосів в обох палатах, значно більше за просту більшість. Отже, навіть контролюючи Конгрес, демократи не зможуть без перешкод реалізувати всю свою програму. Починається період переговорів, інституційних конфліктів і можливих блокувань.

Вибори 3 листопада не змінюють того, хто перебуває в Білому домі, але впливають на політичні важелі президента: на його здатність просувати законодавство, захищати адміністрацію від парламентського контролю й подавати свої пропозиції як підтримані більшістю в Конгресі. Трамп поставив на мобілізацію власного електорату, але результати показують, що цієї стратегії виявилося недостатньо в кількох найнадійніших для республіканців штатах. Потрясіння позначається й на діях самого президента: його рішення публічно коментувати причини перемог і поразок може додати тиску на кандидатів-республіканців, які розраховували на його підтримку.

Це перешкоджатиме реалізації його політичної програми в останні два роки каденції. Президентський термін завершиться в січні 2029 року. Реальний вплив поразки залежатиме від того, як розв’яжуться перерахунки, які пріоритети оберуть демократи й про що вдасться домовитися з Білим домом. Новому Конгресу також доведеться відповісти на запит, який висловили численні виборці: послабити ціновий тиск на американські родини.

Ринки й криптовалюти

Результати виборів позначилися й на фінансових ринках. Уночі біткоїн опускався до $75 700, а зараз торгується біля $77 100. Ф’ючерси на S&P 500 після перших результатів втрачали 1,1%, на Nasdaq-100 — 2%.

Особливо тривожно виглядає ситуація для криптогалузі. Через Банківський комітет Сенату проходив законопроєкт CLARITY Act, і цей комітет, імовірно, очолить Елізабет Воррен. 15 вересня законопроєкт не пройшов у Сенаті, отримавши 49 голосів «за» і 50 «проти». Якщо його не ухвалять до завершення нинішнього скликання, у січні процес доведеться починати спочатку.

У США немає єдиної дати оголошення остаточних підсумків. Кожен штат самостійно підраховує голоси й затверджує результати. Більшість штатів завершать офіційне затвердження в листопаді та грудні. Водночас американські медіа можуть назвати переможців раніше.

Новий склад Конгресу почне роботу 3 січня 2027 року.

Наступні президентські вибори відбудуться 7 листопада 2028 року, повідомляє офіційний портал уряду США. Трамп не зможе балотуватися на третій термін: Конституція США забороняє обиратися президентом більше ніж двічі.

Джерела: CNBC, Reuters

Читати також:

Проміжні вибори в США: американці вирішують, чи збереже Трамп контроль над Конгресом

Світлина з відкритих джерел

News Reporter
У медіа з 2017 року. Писала для https://inpoland.net.pl/. Слідкую за подіями у світі від технологій до економічних і соціальних процесів, суспільно-політичного життя та геополітичної ситуації. Закінчила ЛНУ ім. Івана Франка за спеціальністю історія. Зараз у Львові, 7 років жила у Варшаві. Люблю книги, кіно, активний відпочинок та свою роботу.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *