25 серпня до Москви без жодних попередніх анонсів прибув директор Центрального розвідувального управління США Джон Ретліфф. Про це першим повідомив американський телеканал CBS News, а згодом інформацію підтвердили й інші провідні медіа Сполучених Штатів. Літак приземлився у столичному аеропорту «Внуково» вранці, а ввечері того ж дня вилетів у зворотному напрямку.
Увагу журналістів привернув військово-транспортний Boeing C-17A Globemaster III із бортовим номером 07-7181, який приземлився у «Внуково» близько десятої години ранку за московським часом, прилетівши з Риги. Як звертає увагу агентство Reuters, це один із найбільш нетипових перельотів американського військового борту до РФ за останній час — тим паче, що до латвійської столиці літак дістався 23 серпня безпосередньо з бази Ендрюс поблизу Вашингтона.
За даними сервісу стеження за польотами Flightradar24, маршрут виглядав так: авіабаза Ендрюс — Рига — Москва. Ввечері 25 серпня той самий борт із позивним RCH4555 вилетів із «Внуково» приблизно о 18:30 за місцевим часом.
⚡️ A motorcade of cars with U.S. diplomatic license plates was spotted in Moscow
The video emerged following reports that a U.S. Air Force plane had arrived at Vnukovo Airport.
“The Americans have arrived for talks,” a man can be heard saying off-camera. https://t.co/VjeIjJKxoM pic.twitter.com/4VPXGEdEar— NEXTA (@nexta_tv) August 25, 2026
Офіційно ні мета візиту, ні перелік пасажирів на момент прильоту не розголошувались. Прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков заявив журналістам, що не має жодної інформації щодо цього літака, і додав, що жодних зустрічей представників російської влади з американською стороною на цьому тижні заплановано не було.
Кортеж дипломатичних авто та підтвердження від CBS
Невдовзі після приземлення борту в центрі Москви помітили колону автомобілів із дипломатичними номерами США — відповідне відео поширив телеграм-канал NEXTA, супроводивши його коментарем очевидця: «Американці приїхали на переговори».
Джерела одразу кількох американських видань — CBS, CNN, Axios, а також інформація від журналіста кремлівського пулу Олександра Юнашева — збіглися в тому, що на борту літака до Москви прилетів саме директор ЦРУ Джон Ретліфф для зустрічей із неназваними представниками російської влади. У самому розвідувальному відомстві на запити журналістів не відповіли.
За даними Axios, напередодні поїздки Вашингтон попередив Україну, що до Кремля прямує делегація високопоставлених американських чиновників, і попросив утриматися від ударів по столиці РФ до її від’їзду. Згідно з інформацією Financial Times, прохання стосувалося не лише Москви, а й Санкт-Петербурга та північних регіонів РФ — і українська сторона нібито погодилась його виконати.
Ні Кремль, ні Білий дім офіційно так і не підтвердили факт зустрічі.
Три версії щодо мети поїздки
Оскільки офіційних коментарів не надходило, американські та українські медіа висунули кілька гіпотез стосовно того, навіщо очільник ЦРУ вирушив до Москви.
Версія перша: попередження щодо мобілізації та провокації проти НАТО. Видання The Wall Street Journal припускає, що Ретліфф привіз Володимиру Путіну своєрідне «попередження». За даними журналу, американська розвідка отримала відомості про те, що РФ розпочала підготовку до нової хвилі мобілізації для продовження війни проти України і, можливо, планує «перевірити рішучість НАТО» через провокацію проти однієї з країн альянсу.
Версія друга: відновлення переговорного треку по Україні. Портал Axios наголошує, що цей візит став найвищим за рівнем контактом представника адміністрації Дональда Трампа з російською стороною з січня поточного року, і пов’язує його з можливим відновленням переговорів щодо завершення війни. Джерела видання вказують саме на прохання призупинити удари по Москві як на ознаку того, що Вашингтон надає цій поїздці особливого значення і не хоче, аби бойові дії завадили закритим контактам.
Версія третя: варто зважати і на іранський контекст переговорів. Напередодні візиту Вашингтон попереджав низку країн про необхідність згорнути ділові зв’язки з Тегераном, погрожуючи вторинними санкціями (детальніше — нижче). Не виключено, що тема Ірану — зокрема координація тиску на спільних партнерів чи обмін розвідданими щодо іранської ядерної та ракетної програм — також фігурувала серед пунктів порядку денного московських перемовин, хоча жодне з видань поки прямо цього не підтверджує.
Кремль спростовує чутки про нову мобілізацію
На тлі інформації про можливий візит Пєсков окремо прокоментував чутки про підготовку нової хвилі мобілізації в Росії восени, назвавши їх «інформаційними качками». «Це все такі інформаційні качки, які цілеспрямовано закидаються в інформаційний простір», — заявив речник Кремля в ефірі телеканалу RTVI.
Водночас про ймовірність оголошення мобілізації в Росії неодноразово говорила українська сторона. Востаннє про це в неділю на зустрічі з журналістами заявляв президент України, зазначивши, що мобілізація, ймовірно, відбуватиметься не в центральних містах. «Я не думаю, що їм вдасться це сильно приховати. Вони планують, що це буде така периферійна мобілізація. Їхня мета сьогодні — 300 тисяч додатково на 2026 рік, плюс ще на 2027-й. Мета була — пів мільйона, зараз у них стратегія на 2026 рік — додаткові 300 тисяч людей на фронт», — стверджував Зеленський.
Історичний контекст: чому цей візит унікальний
За п’ять років конфронтації навколо повномасштабного вторгнення РФ в Україну відомство ЦРУ неодноразово ставало неформальним каналом зв’язку між Вашингтоном і Москвою та Києвом. Ось хронологія найпомітніших візитів очільників розвідки:
- Листопад 2021 року. Тодішній директор ЦРУ Вільям Бернс здійснив таємну поїздку до Кремля, щоб попередити російське керівництво про те, що США уважно стежать за нарощуванням військ біля українського кордону. За офіційною версією, метою було з’ясувати справжні наміри Москви напередодні можливого вторгнення; за оцінками окремих аналітиків, ця місія так і не змінила рішення Путіна почати війну.
- Січень 2023 року. Бернс таємно відвідав Київ, де зустрівся з президентом Володимиром Зеленським та керівництвом української розвідки. Візит відбувся на тлі запеклих боїв за Бахмут — сторони обговорювали ймовірні подальші військові плани Росії та перспективи американської допомоги в умовах, коли контроль над Палатою представників перейшов до республіканців.
- Червень 2023 року. Ще одна секретна поїздка Бернса до Києва відбулася напередодні контрнаступу ЗСУ та заколоту угруповання «Вагнер» у самій Росії. За інформацією CNN, українська сторона представила американському директору стратегію повернення окупованих територій і можливого початку перемовин про припинення вогню з Москвою.
- Упродовж 2022–2024 років Бернс здійснив щонайменше 14 візитів до України — про це у грудні 2024 року написав оглядач The Washington Post Девід Ігнатіус, зазначивши, що директор ЦРУ фактично став головним куратором розвідувального супроводу війни з американського боку і особисто підтримував постійний, хоч і закритий, канал зв’язку із українською владою.
- Січень 2026 року. До Москви для перемовин із Володимиром Путіним прилітали спецпосланці президента США Стів Віткофф і Джаред Кушнер — не директори розвідки, але представники найближчого оточення Трампа, що засвідчило спробу відновити прямий діалог із Кремлем.
- Липень 2026 року. Планована поїздка Віткоффа й Кушнера спочатку до Києва, а потім до Москви була відкладена без нових дат.
- 25 серпня 2026 року. Директор ЦРУ Джон Ретліфф здійснив перший з часу листопадового візиту Бернса 2021 року приїзд очільника американської розвідки до Москви — і перший подібний контакт від початку повномасштабної війни в Україні.
Таким чином, наслідки цих візитів були різними: перший (2021) не завадив вторгненню, але зафіксував позицію Вашингтона; наступні (2023–2024) підтримували розвідувальну координацію та довіру між Києвом і Вашингтоном у найгостріші моменти війни; візит Віткоффа й Кушнера у січні 2026 року поклав початок новому раунду перемовин, який згодом забуксував; а нинішня поїздка Ретліффа, за оцінками спостерігачів, може стати спробою розморозити переговорний процес або, за альтернативною версією, слугувати каналом для передачі жорсткого попередження Кремлю.
Іранський фактор і напруга з Китаєм
Візит директора ЦРУ до Москви відбувся на тлі загострення іншого зовнішньополітичного сюжету — суперечки Вашингтона з Пекіном довкола Ірану. Міністерство фінансів США оголосило про запуск операції під назвою «Економічний ізгой», спрямованої на економічну ізоляцію Тегерана, зокрема через розширення вторинних санкцій проти компаній, які підтримують ділові зв’язки з Іраном.
За даними Financial Times, у відповідь Пекін попередив Вашингтон, що вживе відповідних заходів, якщо санкційний тиск суттєво зачепить китайські компанії, пов’язані з торгівлею іранською нафтою. Китай залишається найбільшим покупцем іранської нафти — на нього припадає близько 90% усього іранського нафтового експорту, значна частина якого йде на незалежні китайські нафтопереробні заводи. Дотепер американські санкції торкалися переважно організацій у материковому Китаї та Гонконгу, тоді як прямих ударів по великих китайських фінансових інституціях Вашингтон уникав.
«Китай вживе всіх необхідних заходів для рішучого захисту своїх прав та інтересів», — заявив представник Міністерства закордонних справ КНР, наголосивши, що американські санкції є односторонніми й не мають достатніх підстав у міжнародному праві.
Обидві сторони, втім, поки намагаються не переходити межу, що перетворила б санкційну суперечку на повноцінну економічну війну, — особливо напередодні запланованої на 24 вересня зустрічі президента США Дональда Трампа з головою КНР Сі Цзіньпіном у Вашингтоні.
Наразі жодна із запропонованих версій щодо мети візиту Джона Ретліффа до Москви не отримала офіційного підтвердження ні від Білого дому, ні від Кремля. Разом з тим сама незвичність маршруту перельоту, прохання до Києва призупинити удари та підвищена секретність вказують на те, що йдеться про контакт значно вищого рівня, ніж рутинний дипломатичний обмін.
Читати також:
Новий аналіз ЦРУ щодо походження COVID-19
Син заступниці директора ЦРУ загинув в Україні, воюючи на боці Росії
На зміну Тулсі Габбард сенат затвердив Джея Клейтона главою Національної розвідки США
Світлина з відкритих джерел
