Головною подією початку березня 2026 року стала спільна американо-ізраїльська військова операція проти Ірану, що отримала назву «Епічна лють». Ізраїль і США завдали понад тисячу ракетних ударів по іранських містах — у результаті загинув верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї, який очолював країну з 1989 року.
Тегеран відповів масованими атаками на Ізраїль та держави Перської затоки: постраждали житлові квартали столиці Бахрейну, зафіксовано пошкодження низки готелів і дубайського аеропорту. Президент США Дональд Трамп заявив, що американські збройні сили продовжуватимуть операцію до досягнення всіх поставлених цілей і оцінив її тривалість приблизно в чотири тижні.
Конфлікту передували американо-іранські переговори: Вашингтон вимагав від Тегерана повної відмови від збагачення урану, ліквідації ядерних об’єктів у Фордо, Натанзі та Ісфахані й передачі всіх запасів збагаченого урану. Згідно з інформацією The Wall Street Journal, Іран відхилив ці умови, що і стало безпосереднім приводом до початку ударів 28 лютого.
Ринки відреагували миттєво
Ескалація на Близькому Сході негайно відбилася на глобальних фінансових майданчиках. Ф’ючерси на американські фондові індекси впали більш ніж на 1%: значення E-mini на Dow Jones знизилось на 1,14%, на S&P 500 — на 1,06%, на Nasdaq 100 — на 1,43%. Втім, іще до початку збройного протистояння американські акції демонстрували неоднозначну динаміку: за останній тиждень лютого S&P 500 виріс на 0,60%, Dow Jones — на 0,36%, Nasdaq — на 0,20%, проте у місячному підсумку лютий виявився слабшим за січень — широкий ринок S&P 500 втратив близько 0,56%, Nasdaq — близько 2,5%.
Апрельські ф’ючерси на золото на біржі Comex підскочили приблизно на 3,1% — до $5408 за унцію. Котирування травневих ф’ючерсів на нафту сорту Brent на лондонській ICE Futures зросли на 8%, до $78,72 за барель, а в ході торгів перевищували позначку $80. Ф’ючерси на WTI подорожчали на 7,5% — до $72,02 за барель. Спотові ціни на газ у Європі злетіли більш ніж на 22%, до €39 за МВт·год, наблизившись до червневих максимумів — передусім через зупинку виробництва СПГ катарською QatarEnergy після ударів по її інфраструктурі. Загалом стрибок газових котирувань склав до 28% — найсильніший одноденний рух за останні місяці.
Індекс долара DXY зріс на 0,64%, прибутковість десятирічних казначейських облігацій США підвищилась на 3 базисних пункти — до 3,982%.
Проте навіть у цьому контексті наявні масштабніші тривожні тенденції: прибутковість 10-річних трежерис наприкінці лютого опускалась нижче 4% вперше з листопада, відображаючи зростаючий попит на захисні активи. На початку 2026 року всередині американського ринку відбулась помітна ротація: захисні та сировинні сегменти випереджали технологічний сектор, що ще торік задавав тон.
Ормузький пролив: вузьке горло світової енергетики
Центральним нервом цього конфлікту для глобального ринку нафти стало питання долі Ормузького проливу. Ця 161-кілометрова водна артерія між Іраном, ОАЭ та Оманом із суднохідними смугами завширшки лише по 3 кілометри в кожному напрямку з’єднує багатий на вуглеводні Перський залив з Індійським океаном. За даними компанії Kpler, 2025 року через протоку щодня проходило близько 13 млн барелів нафти — приблизно 31% від світових морських перевезень, а також до 30% світових поставок СПГ.
Вже в перші дні конфлікту щонайменше три судна зазнали атак. Навіть попри офіційні запевнення міністра закордонних справ Ірану Аббаса Арагчі в інтерв’ю Al Jazeera про те, що Тегеран не збирається блокувати проток і не планує «жодних дій, здатних порушити судноплавство на даному етапі», на практиці більшість великих нафтових компаній, торгових домів і власників танкерів призупинили поставки. За даними Reuters, вже до вечора 1 березня не менш ніж 150 танкерів з нафтою і СПГ стали на якір у Перській затоці, ще десятки очікували на іншому боці протоки, в Оманській затоці.
На цьому тлі командування Корпусу вартових Ісламської революції (КВІР) значно загострило риторику: бригадний генерал Ебрагім Джабарі заявив, що іранські сили «спалять будь-яке судно, яке спробує пройти через Ормузький пролив», і запевнив, що КВІР (Корпус вартових Ісламської революції) «не допустить вивезення з регіону жодної краплі нафти».
Затишшя перед бурею: чому нафта не злетіла до $100
На відкритті торгів вночі 1 березня ф’ючерси на Brent злетіли на 13% — до $81,5 за барель, що стало найвищим значенням з січня 2025 року. Проте вже до вечора 2 березня котирування скоригувались на 3,6%, до $78,6 за барель. Зростання виявилось найсильнішим з 2020 року, коли ринки реагували на пандемію COVID-19, проте не таким обвальним, як очікували деякі аналітики. Тому доречно розібратися, чому нафта все ж не пробила позначку $100?
По-перше, глобальний ринок нафти увійшов у конфлікт з профіцитом, який на лютий 2026 року оцінювався в 2–2,5 млн барелів на добу. По-друге, Китай — найбільший у світі споживач нафти — завчасно сформував стратегічні резерви на понад мільярд барелів, що перевищує навіть американські запаси. Пекін цілеспрямовано нарощував ці резерви упродовж останніх двох років, страхуючись саме від подібного сценарію. По-третє, у відкритому морі поблизу берегів Індії знаходилось ще близько 130 млн барелів нерозпроданої нафти — зокрема російської та іранської, — яку можна оперативно перенаправити на альтернативні ринки.
Свою роль відіграла й наявність обхідних маршрутів. Саудівська Аравія здатна транспортувати до 5 млн барелів на добу — більш ніж половину свого експорту — до порту Янбу-ель-Бахр на Червоному морі через нафтопровід, що оминає протоку. ОАЕ мають порт Фуджейра, сам Іран — термінал у порту Джаск за межами протоки, ще не задіяний у повну силу. Тим не менш, навіть з урахуванням усіх цих альтернатив, вони покривають лише до 15% регіонального експорту. А при повній блокаді наявних потужностей зберігання, за ринковими оцінками, вистачить лише до кінця березня.
Експерти окреслюють діапазон $80–90 за барель як найреалістичніший сценарій в умовах невизначеності, очікуючи повернення до $70 у разі деескалації. Wood Mackenzie не виключає рівня $100, якщо судноплавство через Ормузький пролив не відновиться найближчим часом.
ОПЕК+ додає нафти у вогонь
Несподіваним чинником на цьому тлі стало рішення ОПЕК+. 1 березня, вже після початку операції проти Ірану, вісім країн альянсу домовились збільшити в квітні видобуток на 206 000 барелів на добу, хоча, за інформацією Trading Economics, розглядалося і значно суттєвіше підвищення — на 411 000–548 000 б/д. Квоту РФ збільшено на 62 000 б/д — до 9,64 млн б/д.
Фінансисти при цьому нагадують: Росія вже кілька місяців не вибирає навіть чинні квоти, оскільки впирається у максимум власних можливостей, а нарощення видобутку потребує нових інвестицій та подолання санкційних бар’єрів, що зараз є неможливим через кровопролитну війну, розв’язану РФ проти України.
На відміну від більшості світових майданчиків, біржа Москви 2 березня фіксує тимчасове зростання. Індекс МосБіржі за основну торгову сесію піднявся на 1,3% — до 2835 пунктів. Акції «Татнефті» зросли майже на 10%, «Роснефті» — на 8%, «Лукойлу» — на 5%.
Логіка прозора: Росія і Іран фактично конкурували за китайський ринок — основний для обох країн після того, як Індія скоротила закупівлі російської нафти. Іранський нафтовий експорт становив близько 1,5 млн барелів на добу, значну частину яких купував Китай. У разі випадання цих обсягів Китай, ймовірно, компенсуватиме їх з РФ. Таким чином нерозпродана російська нафта, що перебуває на танкерах у морі, після скорочення поставок із Перської затоки може бути викуплена за вищою ціною. Відновлення Індії як покупця також не виключається.
Валютна система на іспиті
Конфлікт став і своєрідним стрес-тестом для глобальної валютної архітектури — таку оцінку дає Bloomberg. Долар і золото зберігають статус основних захисних активів, проте геополітична напруженість створює вікно можливостей для поступового посилення ролі юаня як регіональної резервної валюти.
Зростання нафти до $80 за барель у базовому сценарії й понад $100 у стресовому підсилює валютну диференціацію: країни-імпортери нафти в Азії отримують тиск на свої валюти, тоді як експортери сировини виграють. Юань, ринггіт і валюти фінансових центрів регіону можуть виглядати стійкіше — особливо при збереженні торговельних зв’язків Китаю з партнерами.
Структурний аргумент підкріплюється статистикою: згідно з опитуванням OMFIF, понад 30% центральних банків планують збільшити частку юаня в резервах упродовж наступних 10 років, тоді як близько 18% очікують скорочення частки долара. Утім, долар наразі становить близько 58% світових резервів і суттєво випереджає юань за використанням у міжнародній фінансовій системі. Долар зберігає лідерство, але частка альтернатив — передусім юаня і частково золота — поступово зростатиме.
Що далі?
Ключовим питанням залишається тривалість воєнного конфлікту в Ірані і доля Ормузького протоку. Держдепартамент США вже закликав американських громадян негайно покинути 16 країн Близького Сходу, включно з ОАЕ, Саудівською Аравією, Єгиптом, Іраком, Катаром та іншими державами регіону. 3 березня Армія оборони Ізраїлю повідомила про нові ракетні пуски з боку Ірану по кількох районах Ізраїлю; ВПС Ізраїлю завдавали ударів по Тегерану, Бейруту та іранських військових об’єктах.
Іран зберігає варіанти для подальшої ескалації. Серед них — посилення блокади Ормузького протоку та удари по нафтогазових родовищах і виробничих комплексах у регіоні, що завдало б відчутних збитків ключовим американським добувним компаніям. Водночас такий крок ще більше загострить відносини з аравійськими монархіями, на нормалізацію яких Тегеран витратив чимало зусиль. Якщо Іран продовжить атаки на країни Затоки, ці монархії можуть вступити у конфлікт на боці США.
Ключовий фактор — чи буде війна короткостроковою або переросте в стале обмеження поставок через Перську затоку.
Для макроекономіки конфлікт небезпечний передусім вторинними ефектами: подорожчання енергоносіїв, зростання страхових та транспортних витрат безпосередньо ускладнюють зниження інфляції і можуть відтермінувати пом’якшення монетарної політики центральних банків. Це підвищує ймовірність частіших переоцінок ринкових очікувань щодо ставок і загострює чутливість акцій до будь-яких новин із регіону.
Читати також:
Операція «Епічна лють»: перший день війни США та Ізраїлю проти Ірану
Велика війна почнеться з Ірану та закінчиться Росією
Світлина з відкритих джерел
