Федеральна резервна система США оголосила рішення, якого ринки не бачили з 2023 року, а паралельно у Конгресі розгортається доля двох ключових законопроєктів про цифрові активи.
Ставка ФРС пішла вгору вперше за три роки
Федеральний комітет з відкритого ринку США (FOMC) під головуванням Кевіна Уорша ухвалив рішення підняти базову процентну ставку на чверть відсоткового пункту — до діапазону 3,75–4%. Це перше підвищення ставки з 2023 року, і воно стало несподіванкою для тих, хто розраховував на продовження циклу пом’якшення монетарної політики під новим керівництвом Федрезерву.
Рішення було ухвалене одноголосно і пояснюється насамперед стійкою інфляцією, яка прискорилася на тлі зростання цін на нафту через конфлікт із Іраном. Голова ФРС Кевін Уорш прямо заявив на пресконференції, що комітет має бути впевненим у чіткому та достатньо швидкому русі базової інфляції до цільового показника — і, за його словами, «сьогодні FOMC ухвалив рішення, що цей стандарт ще не досягнуто».
Показовим є й те, що так званий «дот-плот» — узагальнена карта очікувань членів комітету щодо подальшої траєкторії ставки — засвідчив розкол усередині ФРС: четверо посадовців вважають доречним ще одне підвищення на 50 базисних пунктів до кінця року, тоді як лише двоє не бачать потреби в подальшому підвищенні ставки у 2026-му. Це рішення стало відчутним розворотом і для адміністрації Дональда Трампа, яка розраховувала на пом’якшення політики Федрезерву, а натомість отримала протилежний сигнал від призначеного нею ж голови ФРС.
Наслідки для звичайних американців є доволі прямолінійними: дорожчають іпотеки, автокредити та обслуговування бізнес-позик, тоді як дохідність за депозитами й ощадними рахунками, навпаки, зростає.
Clarity Act не подолав бар’єр у 60 голосів
Тим часом у Сенаті США провалилася спроба просунути законопроєкт Clarity Act — базовий документ, який мав вперше на федеральному рівні розмежувати повноваження Комісії з цінних паперів (SEC) та Комісії з торгівлі товарними ф’ючерсами (CFTC) щодо регулювання ринку криптовалют.
Процедурне голосування щодо закриття дебатів (клотури) відбулося 15 вересня, проте документу не вдалося набрати необхідні 60 голосів. Республіканці контролюють у Сенаті 53 місця, тож для проходження законопроєкту потрібна була підтримка щонайменше семи-восьми демократів. Попри місяці перемовин, ключові розбіжності — насамперед щодо етичних застережень, покликаних обмежити можливості високопосадовців (включно з президентом) заробляти на криптоактивах, перебуваючи на посаді — так і не було усунено. Сенаторка Елізабет Воррен та інші демократи наполягали, що чинна редакція документа не унеможливлює отримання Дональдом Трампом прибутку від його криптовалютних активів після набуття законом чинності.
Провал клотурного голосування суттєво знижує шанси на ухвалення Clarity Act до кінця 2026 року — за оцінками аналітиків Galaxy Research, ймовірність прийняття закону цьогоріч і без того впала до 30%, а невдала спроба голосування, на думку учасників ринку, може фактично поховати законопроєкт до старту передвиборчої кампанії напередодні листопадових проміжних виборів.
США роблять новий крок до біткоїн-резерву
На тлі цих подій у Палаті представників 16 вересня відбувається ще одна знакова подія — Комітет із фінансових послуг розглядає законопроєкт ARMA (American Reserve Modernization Act, H.R. 8957), який має закріпити стратегічний біткоїн-резерв на рівні федерального закону.
Документ, ініційований республіканцем Ніком Бегічем у співавторстві з демократом Джаредом Голденом, передбачає:
- передачу державних біткоїнів під управління Міністерства фінансів;
- мінімальний термін зберігання активів у резерві — 20 років;
- щорічний Proof of Reserve та незалежний аудит холдингів;
- створення окремого «Цифрового резерву активів» для інших криптовалют, крім біткоїна;
- пошук бюджетно нейтральних способів поповнення резерву — без нових податків чи запозичень, за рахунок надлишкових коштів або частини чистого прибутку федеральних резервних банків.
Кінцева мета законопроєкту — довести державні запаси біткоїна до 1 мільйона монет протягом п’яти років. На сьогодні у розпорядженні США вже перебуває близько 328 тисяч BTC, здебільшого конфіскованих у межах кримінальних справ.
Втім, голосування комітету — це лише перший з кількох етапів: документу ще належить пройти через розгляд усією Палатою представників, а потім через Сенат, перш ніж він потрапить на підпис президенту. Аналітики зазначають, що серед 23 співавторів законопроєкту лише один демократ, і жоден з демократів у самому комітеті наразі не підтримує ARMA — тож перспективи документа залишаються непевними, а шанси на ухвалення до кінця 2026 року оцінюються нижче 10%.
Читати також:
ФРС дозволяє криптокомпаніям відкривати нові рахунки без банківської ліцензії
Пауелл йде: хто такий Кевін Уорш, якого Трамп висунув на посаду голови ФРС
Купівля житла в США недосяжна: ставки за іпотекою зросли до 7,17% — максимуму з січня 2025 року
Світлина з відкритих джерел
