Федеральний суд США зобов’язав адміністрацію президента Дональда Трампа відновити роботу «Голосу Америки» і повернути до праці понад тисячу співробітників редакції. На виконання рішення владі відведено один тиждень.
Судове рішення
Суддя Окружного суду США по округу Колумбія Ройс Ламберт визнав закриття «Голосу Америки» незаконним і зобов’язав відновити в посадах 1042 працівників медіаорганізації.
У своєму рішенні Ламберт кваліфікував звільнення журналістів як «довільне та необґрунтоване», вказавши, що уряд проігнорував законодавчі норми, які визначають мови мовлення та географію охоплення «Голосу Америки». До моменту закриття редакція виробляла теле-, радіо- та цифровий контент майже п’ятдесятьма мовами.
«Відповідачі не надали жодного обґрунтованого пояснення своїм діям», — констатував суддя.
Окремо Ламберт наголосив, що керівник Агентства США з глобальних медіа (USAGM) Кері Лейк взагалі не мала повноважень проводити звільнення: її кандидатура так і не отримала затвердження Сенату.
Передісторія конфлікту
Невдовзі після вступу на посаду Трамп розпорядився згорнути роботу «Голосу Америки». Чиновники адміністрації звинуватили редакцію в упередженості та ліворадикальному висвітленні подій. Паралельно Білий дім наказав максимально скоротити діяльність інших американських ЗМІ, що отримують федеральне фінансування.
На чолі USAGM — структури, що курує і фінансує «Голос Америки», «Радіо Свобода» та Radio Free Asia, — було призначено Кері Лейк. Після цього понад тисячу співробітників редакції отримали повідомлення про відправлення в оплачувану відпустку до подальшого розпорядження.
Журналісти «Голосу Америки» відповіли судовим позовом, стверджуючи, що дії влади порушують їхнє конституційне право на свободу слова. Ще 29 березня 2025 року, майже рік тому, федеральний суддя Пол Откен зупинив процедуру ліквідації редакції, однак не зобов’язав відновити мовлення — лише заборонив звільняти персонал до остаточного вирішення справи по суті. Ключовим питанням залишалось: чи було закриття «Голосу» «довільним» за своєю природою.
Адміністрація Трампа виконала ту постанову лише частково. Частина журналістів формально перебувала в оплачуваній відпустці й продовжувала отримувати зарплату — зокрема, саме це дозволило репортерам Перської служби оперативно повернутися до роботи під час першого обміну ударами між Ізраїлем та Іраном у червні минулого року. Проте більшість редакції була усунена від роботи повністю.
Реакція
Одна з журналістів, що підписала позов, Петсі Відакусвара висловила вдячність за рішення суду. «Ми сподіваємося, що американський народ і надалі підтримуватиме нашу місію — створювати журналістику, а не пропаганду», — заявила вона агентству Associated Press.
Питання про те, чи оскаржуватиме вердикт наступниця Лейк Сара Роджерс, призначення якої також потребує сенатського схвалення, наразі залишається відкритим.
Британія збільшує фінансування Всесвітньої служби Бі-бі-сі
На тлі тиску на держмедіа у США Велика Британія рухається у протилежному напрямку. Міністр закордонних справ країни Іветт Купер оголосила про підвищення фінансування Всесвітньої служби Бі-бі-сі приблизно на 8% — 11 мільйонів фунтів стерлінгів на рік (близько 14,6 мільйона доларів за поточним курсом). Додаткові кошти виділятимуться протягом трьох наступних років.
Міністерство закордонних справ Великобританії покриває близько третини бюджету Всесвітньої служби; решту забезпечує корпорація з доходів від ліцензійного збору на телеприймачі.
Бі-бі-сі схвально відреагувала на рішення уряду, однак зазначила, що оптимальним варіантом було б повне державне фінансування підрозділу — як це було до 2014 року. Загалом у період з 2021 по 2026 рік бюджет корпорації скоротився на 21%.
За даними на 2025 рік, Всесвітня служба охоплює понад 300 мільйонів з 418 мільйонів щотижневих глядачів і слухачів Бі-бі-сі у всьому світі. Редакція виробляє матеріали 43 мовами, серед яких — українська та російська.
Читати також:
Американська преса про призначення Сирського: перестановки посилять скептицизм у США
Світлина з відкритих джерел
