Близький Схід живе під знаком найбільшого воєнного зіткнення за десятиліття. 28 лютого 2026 року США і Ізраїль завдали скоординованого удару по Ірану — операція дістала назву «Epic Fury» з американського боку та «Roaring Lion» — з ізраїльського. Вже за добу після початку операції був убитий верховний лідер Ірану Алі Хаменеї разом із кількома старшими радниками, а десятки військових і ядерних об’єктів перетворилися на руїни.

Тепер, через три місяці після початку конфлікту, Вашингтон і Тегеран ведуть перемовини. Але чи є в них шанс завершитися угодою?

Як почалася «Шалена лють» над Іраном

Американо-ізраїльська авіаційна кампанія нанесла близько 900 ударів лише за перші 12 годин, а за 10-й день кількість уражених об’єктів перевищила 3 000. Темп операції становив від 300 до 500 цілей на добу. Лише за перші 100 годин витрати склали 3,7 мільярда доларів, а весь двомісячний похід обійшовся приблизно у 25 мільярдів.

В найбільшому бойовому вильоті бомбардувальників B-2 в історії США на підземні ядерні об’єкти в Фордо та Натанзі скинули 14 надпотужних бункерних бомб GBU-57. Крилаті ракети «Томагавк» знищили Ісфаганський центр ядерних технологій. Оцінки Пентагону свідчили: ядерна програма Ірану серйозно пошкоджена, але не ліквідована.

Іран відповів операцією «True Promise IV», і вже за 48 годин бойові дії поширилися на сім країн: Бахрейн, Йорданію, Кувейт, Катар, Саудівську Аравію, ОАЕ та Ірак. Один із найболючіших іранських ударів знищив американський радар THAAD AN/TPY-2 на авіабазі Муваффак Салті в Йорданії — один із дев’яти таких у всьому американському арсеналі вартістю 300 мільйонів доларів.

Офіційно операція Epic Fury тривала з 28 лютого по 5 травня 2026 року. Вона залишила колосальні руйнування, тисячі загиблих в Ірані, Лівані, Ізраїлі та арабських країнах Перської затоки і мільйони переміщених осіб.

«Іранського флоту більше не існує»

Одним із найрезонансніших коментарів до підсумків конфлікту стала заява держсекретаря Марко Рубіо на слуханнях у Сенатському комітеті із закордонних справ — першому його виступі перед комітетом від початку збройного протистояння з Іраном.

«Станом на сьогодні іранського флоту не існує. Такого поняття немає. Є чимало дрібних човнів із кулеметами, але жодного флоту», — заявив Рубіо. За його словами, залишки іранських кораблів незабаром перетворяться на штучні рифи — «чудові місця для рибальства».

Ці слова не були перебільшенням. Конвенціональний іранський флот виявився фактично знищений: дев’ять кораблів пішли на дно вже в перший день операції. Трамп ще у квітні заявляв, що загалом потоплено 158 іранських суден — цифра, що розходиться з офіційними даними CENTCOM, однак ілюструє загальний масштаб морської катастрофи для Тегерана.

Ормузька пастка

Попри воєнні успіхи, Вашингтон опинився перед стратегічною пасткою. Іран частково перекрив Ормузьку протоку — вузький коридор, через який проходить близько 20% світового нафтового транзиту. Тегеран вже маніпулював її статусом навіть у рамках оголошеного перемир’я: 17 квітня відкрив протоку для комерційних суден на знак доброї волі — і закрив знову вже наступного дня у відповідь на відмову США зняти морську блокаду.

Рубіо на слуханнях у Сенаті розставив пріоритети чітко: відкриття Ормузької протоки — перша і обов’язкова умова будь-яких перемовин із Тегераном. При цьому держсекретар підкреслив: зняття санкцій в обмін на це не передбачено. «Будь-яке пом’якшення санкцій є умовним і пов’язаним із причиною, через яку ці санкції були запроваджені, — а саме з ядерною програмою Ірану», — заявив він.

Переговори, яких нібито немає — але які тривають

На тлі воєнної риторики дипломатичний фронт виглядає хаотично. Іранські агентства Mehr News і Fars повідомили, що контакти між сторонами фактично припинилися кілька днів тому. Агентство Tasnim, близьке до Корпусу вартових ісламської революції, уточнило: іранська переговорна група зупинила обмін посланнями через посередників — у знак протесту проти ізраїльських ударів по Лівану та сектору Газа. Відновлення діалогу, за словами Тегерана, можливе лише після припинення цих атак.

Трамп у своїй соціальній мережі Truth Social рішуче відкинув ці повідомлення як «хибні й помилкові». «Переговори між нами тривають безперервно — чотири дні тому, три дні тому, два дні тому, вчора і сьогодні», — написав він. Президент також оприлюднив суть свого послання Тегерану: «Прийшов час — так чи інакше — укласти угоду. Ви займаєтеся цим 47 років, і це не може тривати вічно».

Ключові розбіжності між сторонами залишаються: США вимагають повного демонтажу іранської ядерної програми та 20-річного мораторію на збагачення урану, тоді як Іран пропонував паузу від п’яти до 15 років і наполягає на 270 мільярдах доларів воєнних компенсацій. У рамках попереднього порозуміння, яке США намагаються закріпити, Тегеран мав би спочатку відкрити Ормузьку протоку, після чого розпочався б другий етап переговорів про довготривалу мирну угоду.

Переговори здійснюються через посередників — насамперед Пакистан. На порядку денному: свобода судноплавства через Ормуз, ядерна і ракетна програми Ірану, санкції та питання реконструкції. Рубіо попередив, що технічні переговори можуть тривати місяцями навіть у разі принципового прориву.

Позитивним сигналом став один факт: держсекретар підтвердив, що Іран погодився обговорювати окремі аспекти ядерної програми, від яких раніше категорично відмовлявся. Водночас він застеріг від надмірного оптимізму — це ще не гарантія угоди.

Ліван: четвертий раунд і Хезболла без командування

Паралельно з іранським треком у Державному департаменті США розпочався четвертий раунд прямих переговорів між Ізраїлем та Ліваном. Ліванська делегація домагається всеохопного припинення вогню, виведення ізраїльських військ, звільнення ув’язнених, відновлення країни та повернення переміщених осіб додому. Ізраїль, своєю чергою, зосереджений на роззброєнні Хезболли.

Іронія ситуації полягає в тому, що Ізраїль воює з Хезболлою, але веде переговори з ліванським урядом, який не контролює дій угруповання. За даними аналітиків Вашингтонського інституту, після знищення командної верхівки Хезболли 2024 року КВІР безпосередньо направив до Лівану сотні командирів для відновлення структури угруповання. Сьогодні оперативні рішення Хезболли фактично ухвалюються КВІР, а не нинішніми ліванськими лідерами організації.

Що далі?

Аналітики оцінюють імовірність ядерної угоди між США та Іраном до кінця червня 2026 року лише у 32,5%. Ключові розбіжності — ліміти збагачення урану, питання запасів і механізми верифікації — залишаються невирішеними. Пентагон відкрито застеріг: якщо переговори зайдуть у глухий кут, удари по Ірану можуть відновитися.

Близький Схід перебуває в рідкісному стані: між активною війною і крихким перемир’ям, між жорсткою риторикою і тихими дипломатичними каналами. Трамп хоче угоду. Іран хоче виживання. Простір для компромісу — якщо він існує — залишається вузьким і нестабільним.

За інформацією: White House, The Washington Post, Fox News, Migration Policy Institute, WUWF

Читати також:

Найбільший лоукостер США Spirit Airlines припинив роботу через війну Трампа в Ірані

Через війну США з Іраном світ на порозі енергетичної катастрофи

Світлина з відкритих джерел