Федеральний суд заборонив президенту США використовувати нацгвардію для придушення протестів проти депортаційної політики.

Губернатор Каліфорнії Гевін Ньюсом здобув важливу перемогу у протистоянні з президентом Дональдом Трампом щодо розміщення військових у Лос-Анджелесі. Федеральний суд США задовольнив позов демократів і тимчасово заборонив главі держави використовувати національну гвардію для придушення протестів проти міграційної політики.

«Місце військових – на полі бою, а не на вулицях наших міст. Президенте Трампе, негайно припиніть безпідставну мілітаризацію Лос-Анджелеса. Якщо ви цього не зробите, це лише продемонструє ваші авторитарні нахили», – написав губернатор у соціальній мережі X.

Суддя Чарльз Брейєр видав розпорядження, згідно з яким національна гвардія має повернутися під контроль губернатора Каліфорнії. Цей наказ набув чинності в полудень п’ятниці.

Newsom vs. Trump: Judge has ordered President Trump to revert control of the National Guard back to Governor Newsom and California. pic.twitter.com/N7OFlTIogp

— Governor Gavin Newsom (@CAgovernor) June 13, 2025

Водночас мешканці Лос-Анджелеса активно спростовують заяви про те, що місто охоплене хаосом. У соціальних мережах з’являються відеоролики, які демонструють нормальне життя міста.

«У Лос-Анджелесі близько 17:00, і це сцена перед будівлею мерії, де в центрі міста проходять протести. Надішліть це всім, хто думає, що Лос-Анджелес палає», – підписала американська журналістка Джен Голбек свій відеоролик.

It’s just before 5 PM in Los Angeles and this is the scene in front of City Hall where the downtown protests have been taking place. Send it to anyone who thinks LA is on fire pic.twitter.com/PSFMLK8vs0— Dr. Jen Golbeck (@jengolbeck) June 12, 2025

Хронологія подій: від рейдів до військового втручання

Масштабні заворушення в Лос-Анджелесі спалахнули 7 червня 2025 року на тлі рейдів проти нелегальних мігрантів. Поліція застосувала сльозогінний газ і світлошумові гранати проти протестувальників. До міста були направлені війська Національної гвардії – спочатку 300 військовослужбовців, а згодом готувалися до відправки ще 500 морських піхотинців.

Це перший випадок за останні десятиліття, коли президент залучив нацгвардію без прохання чи згоди штату. 11 червня мер Лос-Анджелеса Карен Басс оголосила надзвичайний стан і ввела комендантську годину в центрі міста.

Судове протистояння: Каліфорнія проти Вашингтона

У четвер, 12 червня, відбулося ключове судове засідання, де Каліфорнія кинула виклик рішенню президента направити війська США до Лос-Анджелеса. За даними Reuters, це сталося після того, як демонстранти знову вийшли на вулиці найбільших міст, протестуючи проти жорсткої імміграційної політики президента.

Військове командування повідомило, що близько 700 морських піхотинців США мали вийти на вулиці Лос-Анджелеса в четвер або п’ятницю для підтримки до 4000 бійців Національної гвардії, які охороняють федеральну власність та агентів, включно з учасниками імміграційних рейдів.

Рішення Трампа направити війська до Лос-Анджелеса всупереч запереченням губернатора Каліфорнії викликало загальнонаціональні дебати щодо використання армії на території США та ще більше розколола суспільство.

Вуличні протести спалахнули не лише в Лос-Анджелесі, а й у Нью-Йорку, Чикаго, Вашингтоні та Сан-Антоніо (Техас). Федеральний суддя в Сан-Франциско 12 червня заслухав доводи сторін у рамках позову Каліфорнії проти Трампа. Штат вимагає тимчасової судової заборони, щоб блокувати участь військовослужбовців у правоохоронній діяльності.

У перспективі Каліфорнія домагається судового рішення, яке поверне контроль над Національною гвардією штату та визнає дії Трампа незаконними.

Позиція президента: обґрунтування силового втручання

Протести в Лос-Анджелесі розпочалися в п’ятницю, 6 червня, у відповідь на серію імміграційних рейдів. Трамп призвав Національну гвардію 7 червня, а потім морську піхоту – 9 червня.

«Лос-Анджелес був у безпеці останні дві ночі. Наша велика Національна гвардія за невеликої підтримки морської піхоти дозволила поліції ефективно виконувати свою роботу», – написав Трамп у соцмережах у четвер, 12 червня. «Вони відмінно співпрацювали, але без армії Лос-Анджелес став би зоною злочинності, якої ми не бачили багато років».

Державні та місцеві лідери оскаржують це твердження, заявляючи, що Трамп лише загострив обстановку своїм непотрібним розгортанням військ, тоді як демократи по всій країні засуджують його дії як авторитарні.

Трамп реалізує свою передвиборчу обіцянку щодо депортації мігрантів, використовуючи жорсткі методи, що відповідають його нестандартному політичному стилю, який двічі забезпечив йому перемогу на виборах.

Шостий день протестів: відносне затишшя

У середу, 11 червня, Лос-Анджелес пережив шостий день протестів, які загалом були мирними, але час від часу супроводжувалися насильством. Було здійснено невстановлену кількість арештів, на додаток до приблизно 400, скоєних за попередні дні.

Очікується, що в суботу, 14 червня, по всій країні пройде нова хвиля протестів проти Трампа, оскільки кілька громадських організацій запланували понад 1800 акцій. У цей день танки та інша бронетехніка проїдуть вулицями Вашингтона в рамках військового параду, приуроченого до 250-річчя Армії США, що збігається з 79-річчям Трампа.

Морські піхотинці США приєдналися до бійців Національної гвардії на вулицях Лос-Анджелеса протягом 48 годин, повідомили в середу, 11 червня, офіційні особи. Їм дозволено затримувати осіб, які заважають діям імміграційних агентів під час рейдів або протистоять федеральним службовцям.

Як заявило Північне командування США, батальйон із 700 морпіхів завершив спеціальну підготовку, що включає методи деескалації та контролю над натовпом, конкретно під завдання в Лос-Анджелесі.

У військовому командуванні пояснили, що морпіхи діятимуть спільно з Національною гвардією, не виконуючи поліційних функцій, а охороняючи федеральних співробітників та об’єкти.

Генерал-майор армії США Скотт Шерман, командувач оперативної групи з морпіхів і гвардійців, заявив журналістам, що морські піхотинці не заряджатимуть гвинтівки бойовими патронами, однак матимуть їх при собі.

Масові арешти учасників протестів

У першу ніч дії обмежень у центрі Лос-Анджелеса поліція заарештувала понад 20 осіб, переважно за порушення комендантської години, повідомляє Associated Press. Також правоохоронці застосували стримувальні засоби, щоб розігнати сотні протестувальників, які виступали проти посилення імміграційної політики президента Дональда Трампа.

Однак, як зазначили чиновники, зіткнень між поліцією та демонстрантами було менше, ніж у попередні ночі. До ранку середи вулиці центру міста знову заповнилися – мешканці вигулювали собак, а люди, що поспішали на роботу, тримали в руках стаканчики з кавою.

За словами влади, введення комендантської години було необхідне, щоб зупинити вандалізм і пограбування, які влаштовують підбурювачі, що бажають використати протести в корисливих цілях.

За останні п’ять днів демонстрації в основному проходили в центрі Лос-Анджелеса, але потім поширилися на інші міста по всій країні – включно з Далласом і Остіном у Техасі, а також Чикаго та Нью-Йорком, де тисячі людей вийшли на вулиці.

Як повідомило в середу, 11 червня, Міністерство юстиції, двоє людей, обвинувачених у використанні коктейлів Молотова проти поліцейських під час протестів у Лос-Анджелесі на вихідних, можуть отримати до 10 років в’язниці. За даними влади, один із підозрюваних – громадянин США, другий – перевищив термін туристичної візи та перебував у країні нелегально.

«Ми розглядаємо сотні людей», – заявив федеральний прокурор Білл Ессайлі. «Якщо ви брали участь у цих заворушеннях і намагалися спровокувати насильство – ми прийдемо за вами».

У вівторок, 10 червня, поліція Лос-Анджелеса здійснила близько 200 арештів, пов’язаних із протестами, включно з 67 особами, які блокували автомагістраль, повідомив начальник поліції міста. Більшість арештів з початку протестів були здійснені за відмову розійтися, однак деякі – за напад із застосуванням зброї, мародерство та вандалізм. Щонайменше семеро поліцейських отримали поранення.

Протести в Нью-Йорку та інших містах

Тим часом у Нью-Йорку поліція повідомила, що в ході протестів у нижньому Манхеттені, які тривали до ранку середи, були затримані 86 осіб. За словами комісара поліції Джесіки Тіш, переважна більшість учасників акції поводилися мирно.

Протести розпочалися в п’ятницю, 6 червня, після того, як унаслідок федеральних імміграційних рейдів у Лос-Анджелесі були заарештовані десятки робітників. У вихідні протестувальники перекрили головну автомагістраль і підпалили автомобілі. Поліція відповіла сльозогінним газом, гумовими кулями та шумовими гранатами.

Тисячі людей мирно збиралися біля будівлі мерії, а сотні протестували біля федерального комплексу, що включає центр утримання під вартою, де утримуються деякі мігранти, затримані в ході рейдів на робочих місцях.

Продовження рейдів попри протести

Незважаючи на протести, імміграційні рейди тривали по всьому округу. За словами місцевої влади та громадських організацій, агенти Імміграційної та митної служби США (ICE) були помічені біля бібліотек, автомийок і магазинів Home Depot.

Через побоювання щодо присутності ICE на шкільних випускних церемоніях у Лос-Анджелесі були посилені заходи безпеки, а батькам у деяких випадках запропонували дивитися трансляції по Zoom.

Розширення протестів: Сіетл охоплений заворушеннями

Протестні акції в американському місті Сіетл у штаті Вашингтон через рейди проти нелегальних мігрантів переросли в заворушення, повідомляє Seattle Times.

Протести розпочалися в середу, 11 червня. Спочатку демонстранти зібралися в парку Кел Андерсон, а потім вийшли на вулиці. Група протестувальників прямувала до Федеральної будівлі імені Генрі М. Джексона. За ними стежив вертоліт. В акції брали участь кілька сотень осіб.

Demonstrators gathered in Seattle’s Cal Anderson Park on Wednesday night, then took to the streets to denounce the Trump administration’s ICE raids around the country. https://t.co/GMQ5h6rAKK

— The Seattle Times (@seattletimes) June 12, 2025

Спочатку акція була мирною, але деякі протестувальники почали перекидати сміттєві контейнери на дорогу й підпалювати один із них. Хтось заліз на дахи автобусних зупинок, один із них кинув петарду в бік поліції.

У Сіетлі демонстранти також перекрили виїзди з федерального імміграційного суду в центрі міста, використовуючи велосипеди Lime та електросамокати, блокуючи виїзд автомобілів Міністерства внутрішньої безпеки.

На ці дії відреагувала поліція й почала розганяти натовп, протестувальників затримувати.

Seattle protest shit was bound to happen pic.twitter.com/rdBR4vXMv6

— brandon johnson (@kbn2819) June 12, 2025

Спокан: комендантська година в черговому місті

Ще в одному американському місті ввели комендантську годину на тлі масових протестів через рейди проти нелегальних мігрантів, повідомляє CNN.

Мер Спокана Ліза Браун (штат Вашингтон) оголосила надзвичайний стан і ввела комендантську годину в окремих районах міста. Комендантська година діяла до 5:00 12 червня.

Honestly the Spokane Police should do this about once a week to clear up all the drug addicts off the street.

pic.twitter.com/mWm78zpHOo

— Marcus Pittman (@ImKingGinger) June 12, 2025

Протести розпочалися ще в середу, 11 червня. Великі групи протестувальників вийшли на вулиці й перекривали дороги, несучи в руках плакати. Вони також протестували проти рейдів і можливих депортацій біля будівлі ICE.

«По мірі того як натовп збільшувався та відмовлявся виконувати накази розійтися, я ввела комендантську годину, надавши достатньо часу, щоб люди могли покинути райони», – сказала мер міста.

За даними начальника поліції Спокана Кевіна Холла, в ході протестів були заарештовані понад 30 осіб. За його словами, в основному це були арешти за незначними правопорушеннями.

«Сльозогінний газ не застосовувався… гумові кулі не застосовувалися. Те, що ви бачили, – це був інертний дим», – сказав начальник поліції, маючи на увазі дим, який не токсичний і не вибухонебезпечний.

Читати також:

Трамп направляє Національну гвардію до Лос-Анджелеса для придушення заворушень

Протести в Лос-Анджелесі переросли в конфронтацію між федеральною владою та Каліфорнією

Світлина з відкритих джерел