За один тиждень нижня палата двічі кинула виклик Білому дому — і двічі перемогла.
Вашингтон переживає момент двопартійної єдності: республіканська більшість у Палаті представників поступово тріщить по швах там, де йдеться про зовнішню політику президента Трампа. Упродовж кількох днів конгресмени проголосували і проти продовження війни в Ірані, і за нову масштабну допомогу Україні. Обидва рішення — прямий виклик Білому дому.
«Ми зобов’язані дотримуватись закону»
Палата представників схвалила резолюцію, яка блокує можливість Трампа самостійно продовжувати воєнні дії проти Ірану. Це перший випадок, коли подібний документ пройшов через нижню палату.
Голосування завершилось із рахунком 215 проти 208. Четверо республіканців підтримали демократів: Том Барретт із Мічигану, Воррен Девідсон з Огайо, Браян Фіцпатрік із Пенсильванії та Томас Массі з Кентуккі. Жоден демократ не проголосував проти.
Фіцпатрік пояснив свою позицію журналістам гранично просто: «Ми зобов’язані дотримуватись закону. Минуло вже понад 60 днів — а значить, є лише два варіанти: або виконувати закон, або змінювати його. Порушувати його не можна». Він посилається на Закон про воєнні повноваження 1973 року, який відводить президенту не більше 60 днів на ведення бойових дій без санкції Конгресу.
Примітно, що ще наприкінці травня республіканське керівництво достроково відправило конгресменів на канікули, аби зірвати голосування, — коли стало зрозуміло, що в залі бракує голосів для провалу резолюції. Однак перепочинок ситуацію не змінив.
Резолюція вимагає від президента вивести американські війська зі зони конфлікту, якщо Конгрес офіційно не оголосить війну або не видасть окремий дозвіл на застосування сили. Документ поки залишається переважно символічним: щоб набрати чинності, він потребує схвалення Сенату, а серед юристів досі тривають дискусії про конституційність таких резолюцій узагалі. Тим не менш політичний сигнал — очевидний.
Дев’ять мільярдів для України
Вже наступного дня — 4 червня — Палата представників ухвалила ще одне гучне рішення: законопроект «Ukraine Support Act» підтримали 226 конгресменів, зокрема 18 республіканців і незалежний конгресмен Кевін Кілі від Каліфорнії.
Документ передбачає понад мільярд доларів на відновлення України, понад вісім мільярдів на оборонні потреби у вигляді позик, а також додаткове фінансування безпеки країн Балтії. Окремим блоком — санкції проти Росії, що охоплюють фінансовий, енергетичний, гірничодобувний та держсектор.
Законопроект потрапив на голосування завдяки механізму «discharge petition» — петиції, під якою зібрали 218 підписів. Це дозволило обійти республіканське керівництво, яке блокувало голосування.
Демократ Ґреґорі Мікс, один із авторів ініціативи, після голосування заявив: «Це був вибір між відстоюванням свободи, демократії та верховенства права — і прийняттям світу, де право визначає лише сила».
На тлі законодавчих перемог не вщухають і питання до виконавчої влади. На слуханнях у Сенаті 3 червня держсекретар Марко Рубіо пообіцяв, що «дуже скоро» будуть новини щодо 400 мільйонів доларів військової допомоги Україні, затвердженої Конгрессом, але досі заблокованої на рівні Пентагону.
Водночас група сенаторів від обох партій надіслала міністру оборони Піту Гегсету листа з вимогою негайно розблокувати 600 мільйонів доларів допомоги у сфері безпеки — для України та союзників у Східній Європі. Занепокоєність зростає і серед європейських партнерів: союзники дедалі більше сумніваються у стабільності американської програми поставок зброї Україні (PURL), оскільки іранська кампанія стрімко виснажує американські запаси.
Путін заперечує, Зеленський пропонує зустріч
На пленарній сесії Петербурзького міжнародного економічного форуму кремлівський диктатор заперечив постачання Росією зброї Ірану. На запитання про розвідувальну підтримку Тегерану він відповів: «Нас Іран про це не просив, і ми нічого з озброєнь до Ірану не поставляли». Супутникові дані, за його словами, Іран міг отримати з комерційних джерел, доступних багатьом країнам.
Проте ці запевнення важко сприймати на віру. Ще в березні Financial Times повідомляла з посиланням на джерела про постачання Росією дронів «Герань-2» — розробок на основі іранського «Шахед-136». Влада України ще в березні в інтерв’ю CNN заявляла, що має «стовідсоткові факти» використання цих дронів під час іранських ударів по американських базах. А дослідники Carnegie Politika ще у лютому зафіксували поставки Росією до Ірану навчальних літаків Як-130, ударних вертольотів Мі-28 та бронеавтомобілів «Спартак».
Паралельно Путін прокоментував відкритий лист Зеленського з пропозицією зустрітись на нейтральній території. Лист він охарактеризував як «папірець», який «переглянув побіжно», та заявив, що «не бачить сенсу» у зустрічі. Натомість він закинув українському президенту небажання йти на вибори та закликав «діяти в рамках основного закону». Щодо пропозиції України про повне припинення вогню на час переговорів та обміну полоненими «всіх на всіх» — реакції по суті не надійшло.
За інформацією: E! News, valleynewslive, wpde, Newsweek, abcnews
Читати також:
«Подарунок Путіну»: чим війна США та Ізраїлю проти Ірану обертається для України
Мирні переговори з Росією – імітація: війна триватиме до виснаження однієї зі сторін
Світлина з відкритих джерел
