Поки в лікарнях по всій Америці медики виходять на вулиці з вимогою розірвати контракти з аналітичним гігантом Palantir, сама компанія тим часом зміцнює позиції у сфері оборони — від українського фронту до багатомільярдних угод у Вашингтоні. А її співзасновник Пітер Тіль тим часом читає закриті лекції про Антихриста, які вже встигли посварити його з двома католицькими університетами.

Медсестри вийшли на вулиці

27 серпня у восьми американських містах — Лос-Анджелесі, Чикаго, Вашингтоні та інших — пройшла хвиля протестів проти співпраці лікарень з компанією Palantir Technologies. Про це повідомив найбільший у США профспілковий об’єднання медсестер National Nurses United. До акцій долучилися не лише медики, а й пацієнти лікарень.

Протестувальники вважають, що діяльність Palantir становить загрозу демократії та правам людини, і висувають компанії кілька ключових претензій.

По-перше, Palantir розробила й адмініструє застосунок ELITE, яким користуються федеральні агенти для виявлення осіб, підозрюваних у порушенні імміграційного законодавства, — зокрема, на основі даних програми Medicaid, отриманих, за словами профспілки, «неналежним чином». У профспілці прямо пов’язують цю практику з випадками затримання імміграційною службою дітей та немовлят.

По-друге, технології Palantir нині обслуговують п’яту частину всіх лікарняних ліжок у Сполучених Штатах. Зокрема, у найбільшій приватній мережі лікарень країни HCA Healthcare продукти компанії (система Timpani/HCA Inspire) використовують для автоматизації графіків і кадрового планування медсестер. У профспілці стверджують, що це фактично позбавляє менеджерів на місцях права ухвалювати кадрові рішення, передаючи їх «безликому» віддаленому офісу, і лише поглиблює й без того гострий кадровий дефіцит у галузі.

По-третє, лікарні, за словами профспілки, відмовляються розкривати реальні масштаби співпраці з Palantir і механізми захисту даних пацієнтів та персоналу.

Нарешті, медики звертають увагу на парадокс: федеральний уряд урізав фінансування програм Medicaid та Affordable Care Act (ACA) більш ніж на трильйон доларів, що ставить під загрозу закриття сотні лікарень по країні — і водночас саме Palantir отримує від Пентагону та спецслужб контракти на мільярди доларів.

Що таке Palantir і звідки в компанії стільки впливу

Palantir Technologies заснували 2003 року у Кремнієвій долині підприємець Пітер Тіль (співзасновник PayPal), Алекс Карп, який нині очолює компанію як CEO, а також Джо Лонсдейл, Стівен Коен та Натан Гетмер. Назва компанії відсилає до «палантирів» — магічних сфер-провидців зі всесвіту Джона Р. Р. Толкіна «Володар перснів», які дозволяють бачити віддалені події. Ключовим ідеологом і головним фінансистом на старті став саме Тіль, а перші значні інвестиції компанія отримала від In-Q-Tel — венчурного фонду, що працює в інтересах ЦРУ. Це не випадковість: із самого заснування Palantir створювалася як компанія, що аналізує величезні масиви розрізнених даних для потреб розвідки, оборони та правоохоронних органів.

Сьогодні Palantir — публічна компанія (вийшла на біржу у 2020 році) з капіталізацією, що за оцінками сягала близько 250 мільярдів доларів. Видання The Washington Post і Forbes порівнюють масштаб її впливу в IT-індустрії з «ядерною зброєю»: попри те що технології компанії застосовують у найрізноманітніших галузях — від машинобудування до фармацевтики, — понад половину виторгу (близько 56%) досі формують державні контракти. Серед клієнтів — ЦРУ, Пентагон, оборонні відомства США та Великої Британії.

В Україні Palantir працює з травня 2022 року. Компанія уклала меморандуми про співпрацю з Міністерством цифрової трансформації, Міністерством освіти і науки та Міністерством економіки, а її продукти застосовують для аналізу повітряних атак, обробки розвідданих і планування far/deep-strike операцій. У травні 2026 року міністр оборони Михайло Федоров повідомив про розширення співпраці з компанією саме у сфері штучного інтелекту для потреб оборони. Водночас в Європі ставлення до Palantir неоднозначне: німецька контррозвідка BfV та Бундесвер уже відмовилися від продуктів компанії на користь німецько-французьких альтернатив, а Франція, попри продовження чинного контракту, розпочала поетапну міграцію на власні рішення — процес, розрахований на кілька років. У ЄС побоюються, що у разі політичної кризи Вашингтон теоретично може відключити союзників від критично важливих систем, як це вже сталося з доступом до деяких передових моделей штучного інтелекту з міркувань нацбезпеки США.

Федоров і новий оборонний стартап Карпа

На тлі цих подій колишній міністр оборони України Михайло Федоров, за даними прес-релізу його команди, запускає новий оборонний проєкт. Головним інвестором виступить саме генеральний директор Palantir Алекс Карп. Деталей про технологічний фокус і обсяги інвестицій команда поки не розкриває. Про свою підтримку ініціативи Карп заявив під час зустрічі з Федоровим у вашингтонському офісі Palantir 31 серпня; сума вкладень також не розголошується.

Лекції Тіля про Антихриста

Паралельно зі зростанням впливу Palantir у сфері оборони й розвідки співзасновник компанії Пітер Тіль привертає увагу зовсім іншого штибу гучними теологічними виступами. Восени 2025 року він прочитав закриту чотиричастинну серію лекцій «Антихрист» у ексклюзивному Commonwealth Club у Сан-Франциско — квитки на подію розкупили миттєво, а учасників попросили не розголошувати зміст почутого. Втім, за витоком аудіозаписів, які опублікувала The Washington Post, стало відомо, що Тіль назвав кліматичну активістку Ґрету Тунберг та критиків штучного інтелекту «легіонерами Антихриста», пов’язавши свої християнські погляди з несприйняттям державного регулювання технологій — на його думку, будь-які обмеження інновацій є загрозою і вірі, і прогресу.

Наприкінці інтерв’ю з колумністом The New York Times Россом Дутом мільярдер, за словами журналіста, так і не спростував прямо припущення, що саме він сам, розвиваючи технології збору й аналізу даних у Palantir, може прокладати шлях для приходу Антихриста. У березні 2026 року Тіль привіз аналогічну серію лекцій буквально «під двері Ватикану» — до Риму, де подія викликала неабиякий резонанс у католицьких колах. Два заклади, спершу пов’язані з організацією заходу, — Папський університет Святого Фоми Аквінського (Анджелікум), де свого часу навчався майбутній Папа Лев XIV, та Католицький університет Америки — публічно відмежувалися від лекцій, наголосивши, що не є їхніми офіційними організаторами.

Rheinmetall претендує на мегаконтракт зі США

На тлі суперечок навколо Palantir у оборонній індустрії триває й інша велика битва за американські контракти. Німецька оборонна компанія Rheinmetall сподівається укласти один із найбільших контрактів у власній історії — на заміну застарілих бойових машин піхоти M2 Bradley в армії США. Пентагон планує закупити понад 4000 нових машин, а потенційна вартість програми, за оцінками самої Rheinmetall, сягає приблизно 45 мільярдів доларів, або 39 мільярдів євро.

У фіналі конкурсу залишилися два учасники: американський підрозділ Rheinmetall з машиною Lynx XM30 та компанія General Dynamics Land Systems. American Rheinmetall вже передала армії США перший із восьми прототипів Lynx XM30, решту мають поставити до кінця року — після чого машини пройдуть випробування, зокрема за участю американських військових. Lynx XM30 створена на базі моделі Rheinmetall Lynx KF41, адаптованої під вимоги армії США: машина оснащена баштою з 50-міліметровою гарматою, сучасними сенсорами та гібридно-електричним двигуном, а екіпаж має складатися лише з двох осіб.

У Rheinmetall підкреслюють намір виробляти техніку переважно на території США: компанія має мережу з 31 підприємства, а фінальне складання прототипів уже відбувається в штаті Луїзіана. Остаточне рішення про переможця конкурсу армія США ухвалить після завершення випробувань.

Таким чином виходячи з вище викладеного матеріалу можна простежити одну наскрізну тезу: війни РФ в Україні та на Близькому Сході (зокрема довкола Ірану) стали для оборонних гігантів не лише трагедією, яку вони обслуговують, а й практичним випробувальним стендом — і водночас потужним каталізатором капіталізації.

Аргументи на користь цієї тези:

1. Бойові дані як актив. Palantir прямо позиціонує співпрацю з Україною як інтеграцію ШІ-рішень для аналізу повітряних атак і планування deep-strike операцій. Це не благодійність — це реальні бойові дані, які компанія отримує в умовах, недоступних жодному полігону чи симуляції. Forbes і The Washington Post недарма порівнюють масштаб Palantir в IT-індустрії з «ядерною зброєю»: досвід, здобутий на живому фронті, конвертується в продукт, який потім продається іншим урядам.
2. Капіталізація йде синхронно з ескалацією. Показово, що на тлі глибшої інтеграції Palantir в українську оборону (травень 2026) той самий Алекс Карп одразу ж інвестує в новий оборонний стартап екс-міністра Федорова — тобто відбувається не просто продаж софту державі, а формування власної екосистеми компаній навколо воєнних технологій.
3. Матеріальна складова працює за тією ж логікою. Контракт Rheinmetall на 45 млрд доларів за заміну Bradley — це не абстрактна закупівля, а результат прямої конкуренції, підживленої досвідом сучасних бойових дій (втрати бронетехніки в Україні змусили армію США переглянути вимоги до нових машин піхоти).
4. Ринок хоче «перевіреного в бою» продукту. Кoмпанії свідомо підкреслюють бойовий досвід як конкурентну перевагу — і для Palantir, і для Rheinmetall це маркетинговий аргумент №1 у перемовинах з іншими урядами (Британія, країни НАТО, Індо-Тихоокеанський регіон).

Але варто додати й контраргументи, щоб картина була повною:

• Критики (профспілка медсестер, венчурний інвестор Пол Грем, частина європейських розвідслужб) наголошують, що ця «капіталізація на крові» — не побічний ефект, а системна проблема: компанії на кшталт Palantir отримують прибуток і політичний важіль незалежно від того, чи воєнні технології реально рятують життя, чи посилюють контроль (як у випадку з ELITE та Medicaid).
• Європа демонструє протилежний рух — поступову відмову від монопольної залежності від Palantir (Німеччина, Франція) саме через острах, що технологічна залежність від одного постачальника в умовах війни перетворюється на політичний важіль, а не лише комерційну послугу.
• Сама теза про «полігон» — це інтерпретація, а не доведений факт: компанії офіційно завжди подають свою участь як допомогу союзнику, а не як бізнес-модель на війні, тож твердження про свідому стратегію капіталізації на конфліктах лишається предметом дискусії, а не консенсусним фактом.

Підсумок: наявні дані справді вказують на структурний зв’язок між активними бойовими діями та зростанням оборонних гігантів — і в софтовому (Palantir), і в матеріальному (Rheinmetall) сегментах. Але чи це наслідок цинічної стратегії, чи закономірний побічний ефект того, що затяжні війни об’єктивно потребують технологій і техніки, — питання, на яке однозначної відповіді немає, і воно активно обговорюється як журналістами, так і самими учасниками ринку.

Читати також:

«Подарунок Путіну»: чим війна США та Ізраїлю проти Ірану обертається для України

Велика війна почнеться з Ірану та закінчиться Росією: нафтовий шок, загибель Хаменеї та майбутнє світу

В пріоритеті війна: світ витратив $2,7 трильйона на озброєння у 2024 році

Світлина згенерована за допомогою ШІ