Ціни на нафту вперше за чотири роки перетнули позначку в 100 доларів за барель. Причина — загострення військового протистояння США й Ізраїлю з Іраном, яке фактично паралізувало один із ключових маршрутів світових енергопоставок — Ормузьку протоку.
Війна США, Ізраїлю та Ірану призвела до того, що транспортування нафти і скрапленого природного газу через протоку супроводжується серйозними ризиками. Обидві сторони звинувачують одна одну в атаках на судна. Водночас Саудівська Аравія, ОАЕ, Ірак і Кувейт заявили про готовність скоротити видобуток або повністю зупинити роботу родовищ — через загрозу переповнення сховищ нафтою, яка накопичується в Перській затоці й не може бути вивезена на експорт.
Ще минулого тижня американська марка West Texas Intermediate показала найбільший тижневий приріст за всю свою історію — до 90,90 долара за барель (+36%). Міжнародний маркер Brent досяг 92,69 долара, хоча на початку січня торгувався на рівні 60 доларів. Після того як великі виробники Близького Сходу оголосили про скорочення видобутку, ціни на відкритті торгів пробили психологічну позначку в 100 доларів: Brent зріс на 18% — до 108,68 долара, WTI — майже на 20%, до 108 доларів за барель. Це найрізкіший стрибок від лютого 2022 року, коли ціни злетіли після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну.
Трамп: «Дрібна ціна за мир»
Президент США Дональд Трамп відреагував на ситуацію дописом у своїй соцмережі Truth Social. На його думку, стрімке подорожчання нафти є тимчасовим явищем.
«Короткостроковий ріст цін на нафту, який швидко піде на спад після знищення іранської ядерної загрози, — нікчемно мала ціна, яку США і весь світ платять за безпеку і мир», — написав він. «ТІЛЬКИ ДУРНІ ДУМАЮТЬ ІНАКШЕ!» — додав Трамп.
Президент також назвав умову нормалізації: ціни впадуть після «ліквідації ядерної загрози з боку Ірану».
Як дорожчання нафти вдарило по Європі
Загострення на Близькому Сході вже відчули звичайні споживачі. У Німеччині лише за перший тиждень конфлікту бензин подорожчав приблизно на 20 центів за літр, дизель — майже на 40 центів. Повний бак тепер коштує на 10–20 євро більше, ніж тиждень тому.
Мазут для опалення зріс у ціні приблизно на 37 євро за 100 літрів — заповнити котел на зиму може обійтися на кілька сотень євро дорожче. Природний газ поки що не подорожчав через довгострокові контракти, проте якщо високі оптові ціни збережуться, рахунки за опалення можуть зрости до 50%. Для власників приватних будинків це означає додаткові витрати близько тисячі євро на рік.
Фондові ринки також відреагували негативно: за перший тиждень після початку конфлікту впали і німецький DAX, і американський Dow Jones. Економісти попереджають: якщо нафта залишиться дорогою, зростання ВВП Німеччини може сповільнитися на 0,1–0,2 відсоткового пункту, а при стійкому перевищенні позначки в 100 доларів країна ризикує знову опинитися в стагнації.
Якщо атаки на нафтові родовища та енергетичну інфраструктуру тривають, аналітики не виключають нового стрибка цін на енергоносії.
Новий верховний лідер Ірану, позиції Китаю та Росії
Поки тривають бойові дії, в Ірані відбулася зміна верховного керівництва. За даними Al Jazeera, новим верховним лідером країни став 56-річний Моджтаба Хаменеі — син аятоли Алі Хаменеі, який загинув у результаті ударів США та Ізраїлю. Моджтаба ніколи не балотувався на державні посади, однак десятиліттями залишався однією з найвпливовіших фігур у найближчому оточенні батька. Аналітики Al Jazeera зазначають, що його призначення може свідчити про посилення радикальних фракцій в іранській еліті та вказувати на те, що нове керівництво не схильне до переговорів у короткостроковій перспективі. Корпус вартових ісламської революції вже привітав призначення, назвавши Хаменеі-молодшого «всебічно освіченим богословом» і висловивши готовність беззастережно виконувати його настанови.
На тлі цих подій Державний департамент США наказав персоналу американського посольства евакуюватися з Саудівської Аравії — вперше з початку конфлікту. За даними The New York Times, цей крок свідчить про те, що Білий дім оцінює ризики в регіоні як такі, що суттєво зросли.
Тим часом Китай закликав до негайного припинення бойових дій. Глава МЗС КНР Ван І назвав війну такою, що «не повинна була розпочатися» і не принесе нікому жодної вигоди. Водночас американська розвідка отримала дані про те, що Пекін розглядає можливість надання Ірану фінансової допомоги та компонентів для ракет. Джерела CNN уточнюють, що Китай діє вкрай обережно — зокрема тому, що конфлікт загрожує його власному енергопостачанню через блокаду Ормузької протоки.
РФ, за даними видань, займає відверто ворожу до США позицію: Кремль передає Ірану розвідувальні дані про переміщення американських військ, кораблів і літаків. Глава Пентагону Піт Хеґсет у коментарі CBS заявив: «Кожен, хто допомагає Ірану, про це пошкодує».
Відлуння тривоги чутне і в російському медіапросторі: кінорежисер Карен Шахназаров у прямому ефірі на «Росії-1» заявив, що операція проти Ірану — це пряма загроза для Росії. «Наступними будемо ми», — сказав він.
Читати також:
Ф’ючерси на основні фондові індекси падають, нафта та золото різко дорожчають
Світлина з відкритих джерел
