Дональд Трамп попередив, що НАТО чекає «погане майбутнє», якщо союзники відмовляться підтримати США в розблокуванні судноплавства в Ормузькій протоці. Відповідь Берліна виявилася промовистою: Німеччина прямо назвала конфлікт з Іраном «не своєю війною».
Трамп погрожує НАТО наслідками
В інтерв’ю Financial Times американський президент недвозначно окреслив ціну відмови: «Якщо відповіді не буде або вона буде негативною — це дуже погано для майбутнього НАТО». За його словами, Вашингтон роками підтримував союзників, зокрема надавав допомогу Україні, і тепер розраховує на взаємність.
США домагаються від партнерів участі в охороні морського коридору, через який проходить значна частина світових поставок нафти й газу. Трамп назвав потенційних учасників операції — Китай, Францію, Японію, Південну Корею та Велику Британію.
Берлін вже відмовив
Реакція Німеччини виявилася однозначною. Канцлер Фрідріх Мерц заявив, що конфлікт з Іраном «не є війною Німеччини», а міністр оборони Боріс Пісторіус виключив відправлення Бундесверу. Офіційний представник уряду Штефан Корнеліус уточнив: нинішній конфлікт не пов’язаний з НАТО і не підпадає під мандат альянсу, який залишається оборонним союзом.
Голос міністра закордонних справ Йоханна Вадефуля виявився схожим: спочатку необхідно зрозуміти, яких військових цілей в Ірані прагнуть досягти США та Ізраїль — і лише після цього можна говорити про можливу архітектуру безпеки в регіоні.
Лондон шукає компроміс
Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер теж не підтримав формат операції НАТО, проте запропонував альтернативу. За його словами, мова йде не про місію альянсу, а про можливу коаліцію зацікавлених країн — за участю європейських держав, США та партнерів на Близькому Сході. Лондон уже веде переговори з союзниками щодо спільного плану відновлення судноплавства. Водночас Стармер підкреслив: Британія не має наміру втягуватися в ширший військовий конфлікт і діятиме обережно, щоб «не допустити подальшої ескалації».
Зовсім свіжі кадри зі США, на яких видно танки, БМП з гаубицями, що переміщуються всередині країни. Джерела пишуть лише «у різних частинах США» — без конкретних міст, штатів чи баз. Судячи з усього, це звичайне перекидання техніки залізницею до портів завантаження.
США зазвичай відвантажують військову техніку в бік Перської затоки (для власних сил і союзників) через такі порти:
Порт Бомонт (Beaumont, Техас) — головний порт для танків, БМП і важкої бронетехніки (найбільший за обсягом військового RO/RO-вантажу в країні).
Порт Чарлстон (Charleston, Південна Кароліна) — активно використовується для армії та морської піхоти.
Звідти техніка прямує суднами ВМС або комерційними перевізниками (Military Sealift Command) до портів ОАЕ, Бахрейну, Саудівської Аравії або безпосередньо в зону операцій. Саме туди зараз і спрямовують підкріплення у зв’язку з подіями навколо Ірану.
«Війна всередині війни»
З моменту початку війни наприкінці лютого Ормузька протока фактично заблокована. Через неї проходить близько п’ятої частини світової нафти, і закриття маршруту вже відчутно б’є по глобальних ринках — ціни на нафту й паливо різко зросли, частина танкерів у Перській затоці зазнала атак.
Військово-морський експерт аналітичного центру CNA Джонатан Шроден у розмові з виданням BILD охарактеризував ситуацію як «війну всередині війни» і застеріг: для відновлення судноплавства знадобиться масштабна операція. «Військові кораблі можуть супроводжувати танкери й захищати їх від дронів, ракет і катерів, але для цього потрібні есмінці, фрегати й авіаційне прикриття», — пояснив він.
За звичайних умов через протоку щодня проходить близько 130 суден. Навіть якщо США розпочнуть ескортування, без союзників це матиме радше символічний характер. Найнебезпечнішим сценарієм Шроден вважає мінування: «Тоді загроза буде одразу з усіх напрямків — під водою, на поверхні й у повітрі». Американські можливості з розмінування обмежені, а подібні операції можуть тривати місяцями.
Білий дім без плану
Журналіст The Wall Street Journal Боян Панчевські написав, що Трамп приймає рішення щодо Ормузької кризи без чітко підготовленого плану дій. За його даними, адміністрація спочатку не планувала задіювати стратегічні нафтові резерви, однак Трамп змінив позицію за лічені години — що, на думку журналіста, свідчить про недостатню готовність до можливого перекриття протоки Іраном.
Американські військові заздалегідь попереджали президента: Іран здатен ускладнити судноплавство за допомогою морських мін, безпілотників і малих катерів, протидіяти яким важко навіть для ВМС США. Удари по острову Харк, через який іде більша частина іранського нафтового експорту, Панчевські розцінює як спробу тиску на Тегеран з вимогою не блокувати протоку.
Індія діє самостійно
Поки союзники дискутують, Індія вирішила питання прагматично. ВМС країни вже супроводили через Ормузьку протоку два танкери зі зрідженим газом державної компанії Shipping Corporation of India. Ще одне судно перебуває в районі Перської затоки під охороною військового корабля.
Операція здійснюється в рамках місії Sankalp, яку Індія запустила ще 2006 року для захисту своїх торгових суден у регіоні. Країна — один із найбільших у світі споживачів нафти й критично залежить від імпорту енергоресурсів, тому безпека ормузького коридору має для неї стратегічне значення.
Папа Римський закликав до перемир’я
На тлі кризи Папа Римський Лев XIV у неділю звернувся до сторін конфлікту з закликом оголосити перемир’я. Під час молитви на площі Святого Петра він звернувся до тисяч вірян: «Оголосіть припинення вогню. Повернітьсядо діалогу. Насильство ніколи не приведе до справедливості, стабільності й миру, на які чекають народи».
Глава Католицької церкви зазначив, що за час бойових дій загинули «тисячі невинних людей», а багатьох було змушено залишити домівки.
Санкції та нафта: Захід обурений
На тлі енергетичної кризи адміністрація США тимчасово дозволила продавати російську нафту, яка опинилася на танкерах через санкційні обмеження. Йдеться приблизно про 120–128 мільйонів барелів, що застрягли в морі через проблеми з оплатою та страхуванням. Вашингтон наполягає: мова не про нові поставки, а лише про реалізацію вже видобутої сировини.
Берлін, Париж та Осло рішення розкритикували. Їхня спільна позиція: зростання нафтових цін через напруженість навколо Ормузької протоки не може бути підставою для послаблення тиску на Кремль.
Біткоїн на хвилі нестабільності
Затяжний американсько-іранський конфлікт може підштовхнути вгору й курс біткоїна, вважає макростратег Risk Dimensions Марк Коннорс. Війни традиційно призводять до зростання державних видатків і бюджетного дефіциту, що збільшує доларову ліквідність і послаблює валюту. В таких умовах інвестори активніше шукають альтернативні активи. Коннорс нагадує: держборг США вже зростає приблизно на 14% на рік, і поєднання цього тренду з можливим зниженням ставок ФРС історично формує сприятливий макрофон для BTC.
Читати також:
Трамп: «Країни, які отримують нафту через Ормузський пролив, повинні самі подбати про його безпеку»
Затяжна війна: США та Ізраїль продовжують операцію проти Ірану
Світлина з відкритих джерел
