Війна США та Ізраїлю проти Ірану триває вже майже три тижні — і жодних ознак того, що вона завершиться найближчим часом, не видно. Події на Близькому Сході безпосередньо впливають на іншу війну — ту, що Росія веде проти України вже понад чотири роки.
Цього тижня британська Financial Times назвала іранську кампанію Дональда Трампа «подарунком Путіну». Але у цього конфлікту є й наслідки, що не такі вже й вигідні для Кремля. Отже, що саме несе війна проти Ірану для України — і для Росії?
Мирні переговори — на паузі
Найочевиднішим і найпершим наслідком американсько-ізраїльських ударів по Ірану стала відміна чергового раунду тристоронніх мирних переговорів — між Україною, США та РФ, — які мали відбутися в Об’єднаних Арабських Еміратах на початку березня.
Вести розмови про мир у той момент, коли над головою летять іранські дрони — зокрема «шахеди», майже ідентичні тим, якими Росія обстрілює Україну вже чотири роки, — вочевидь, нікому не було комфортно.
Але є й глибша причина. У вівторок у інтерв’ю Бі-бі-сі Зеленський висловився прямо: «У мене дуже недобрі передчуття щодо впливу цієї війни на ситуацію в Україні. Фокус уваги Америки — більше на Близькому Сході, ніж в Україні. Саме тому наші тристоронні зустрічі постійно відкладаються. Причина одна — війна в Ірані». Про те, що переговори «поставлені на паузу», цього тижня говорили і в Кремлі.
Першою про те, що Трамп «втрачає інтерес» до українського мирного процесу через іранську кампанію, написала FT ще минулої неділі.
Втім, навіть якби цієї війни не було й переговори все ж відбулися, важко уявити, що вони могли б швидко привести до реального припинення вогню. У доповіді американської розвідки, оприлюдненій у середу, підтверджується те, про що журналісти писали впродовж усього першого року каденції Трампа: РФ не має підстав зупиняти бойові дії, оскільки «зберігає перевагу» і «вірогідно продовжуватиме війну на виснаження, намагаючись підірвати потенціал українського народу та його волю до спротиву».
Трамп давно погрожував припинити спроби зупинити російську агресію, якщо не побачить реальних перспектив успіху. Здається, тепер у нього з’явився очевидний привід саме так і вчинити.
У світі закінчуються ракети
У відповідь на удари союзників Тегеран розпочав обстріли сусідніх країн ракетами та дронами. Для їхнього перехоплення системи ПВО «Пейтріот», розгорнуті на Близькому Сході, витратили понад 800 ракет лише за перші три дні.
Цифра вражає — і не лише тому, що одна ракета PAC-3 для «Пейтріота» коштує близько 3,7 мільйона доларів. За підрахунками експертів, річний світовий обсяг виробництва таких ракет становить лише близько 580 одиниць. Україна давно і постійно скаржиться на їхню нестачу — ще задовго до початку нової ближньосхідної війни. Саме «Пейтріоти» залишаються єдиним ефективним засобом для знищення балістичних ракет, якими Росія систематично б’є по українських містах і критичній інфраструктурі.
Нова війна неминуче спричинить дефіцит перехоплювачів, і це стане для України серйозною проблемою.
Дрони як нові «козирі» України
Одна з найрезонансніших фраз Трампа під час його сутички із Зеленським в Овальному кабінеті понад рік тому — твердження, що Україна нібито «не має карт», тобто важелів тиску у протистоянні з Росією. Але війна проти Ірану показала: у Києва є принаймні один вагомий козир, якого немає навіть у самих Сполучених Штатів. За чотири роки війни Україна напрацювала ефективні технології боротьби з російськими дронами, що спочатку були переважно іранського виробництва. Країна налагодила виробництво власних недорогих безпілотників, за допомогою яких збивається близько 70% «шахедів».
ЗМІ також повідомляли про інтерес країн регіону до придбання українських дронів-перехоплювачів. У вівторок Зеленський, виступаючи у британському парламенті, оголосив, що на Близькому Сході вже перебувають 203 українці. «Військові експерти, які знають, як допомогти, як захищатися від дронів «шахед»», — уточнив президент, — вже прибули до ОАЕ, Катару, Саудівської Аравії і вирушають до Кувейту.
Нафтовий та газовий «бонуси» для Росії
Головним практичним наслідком іранської війни для Росії стає несподіваний бюджетний «бонус» від стрибка цін на енергоносії. Через санкції США та Європи, запроваджені у відповідь на агресію проти України, у російському бюджеті утворилася значна діра. Нові нафтові доходи не закриють її повністю, але стануть для Кремля відчутною підмогою. За підрахунками FT, до кінця березня російська казна може отримати від цього від 3,3 до 4,9 мільярда доларів додаткового доходу.
Дефіцит пального на ринку через закриття Ормузької протоки змусив Трампа тимчасово скасувати санкції проти російської нафти, що вже перебуває в танкерах. Цей крок має обмежене економічне значення, проте викликав гостру критику з боку європейських країн.
Але ще більшу — і вже стратегічну — вигоду Кремлю може принести подальша ескалація та удари Ірану по найбільшому газовому заводу в Катарі: після цих атак ціни на газ у Європі злетіли на 30%. Відсутність катарського газу на світовому ринку — насамперед від нього залежать азійські країни — теоретично відкриває Росії шлях до відновлення газового експорту в Європу. Крім того, ближньосхідна нестабільність може підштовхнути Китай до укладення довгострокових домовленостей із Москвою про постачання газу — і забезпечити їй додаткові доходи на роки вперед.
Європі важче допомагати Україні
Відтоді як США за Трампа фактично припинили надавати Україні фінансову та військову підтримку, головним донором Києва став Європейський союз. Але на тлі різкого зростання цін на енергоносії Європі стає дедалі важче допомагати Україні — як з фінансового, так і з політичного погляду.
ЄС вже ухвалив рішення про виділення Україні кредиту на 90 мільярдів євро, однак його досі блокує Угорщина. Прем’єр-міністр Віктор Орбан — єдиний з-поміж європейських лідерів, хто підтримує тісні стосунки з Путіним, — пояснив це небажанням Києва відновити транзит російської нафти нафтопроводом «Дружба».
Тріщини в європейській єдності щодо підтримки України з’являються й далі. Наприкінці минулого року уряд Чехії очолив євроскептик Андрій Бабіш, Словаччиною вже третій рік керує противник військової допомоги Київу Роберт Фіцо. А цього тижня прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер в інтерв’ю виданню L’Echo закликав «нормалізувати відносини з Росією і знову отримати доступ до дешевої енергії», додавши: «За зачиненими дверима європейські лідери кажуть мені, що я правий, але ніхто не наважується заявити про це відкрито».
Ключові гравці — Франція, Німеччина і Велика Британія — поки зберігають повну економічну та дипломатичну відданість підтримці Україні.
Загальну позицію Європи чітко сформулював прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес: «Не можна заперечувати, що близькосхідна криза монополізує дискусію — саме тому я хочу сказати українському уряду: ніщо і ніхто не змусить нас забути про те, що відбувається в Україні». Примітно, що саме Санчес вважається головним опонентом Трампа в Європі: він назвав американську операцію проти Ірану «незаконною» і заборонив використання іспанських військових баз для її проведення.
Пентагон просить $200 млрд: більше, ніж вся допомога Україні
Трамп підтвердив, що його адміністрація може запросити в Конгресу додаткові 200 мільярдів доларів на фінансування бойових дій проти Ірану. Телеканал CNN процитував слова президента, який назвав це «невеликою ціною» за те, щоб забезпечити армію всім необхідним, уточнивши, що до суми включено й інші витрати Пентагону, не пов’язані безпосередньо з іранською кампанією. The Washington Post звернула увагу на символічний факт: заявлена сума перевищує всю військову допомогу, надану США Україні з 2022 року, — 188 мільярдів доларів.
Голова Пентагону Піт Гегсет, не называючи конкретних цифр, у четвер підтвердив, що запит до Конгресу підготовлено. «Очевидно, що для знищення поганих хлопців потрібні гроші», — заявив він, нагадавши, що цілі операції, розпочатої 28 лютого спільно з Ізраїлем, не змінилися: США зосереджені на знищенні військового потенціалу Ірану, його ядерної та ракетної програми.
Директорка національної розвідки Тулсі Габбард на слушаннях у Конгресі в четвер зазначила, що цілі США та Ізраїлю можуть розходитися: Ізраїль більше зосереджений на ударах по керівництву Ірану, тоді як Сполучені Штати — на військових об’єктах.
Єдиний переможець?
Звісно, перелічені наслідки іранської війни для України не вичерпні. Є й ширший геополітичний контекст: під випробуванням опиняється не лише міць американської армії, а й згуртованість НАТО — альянсу, де США є ключовою силою. Трамп не приховує роздратування небажанням союзників допомогти із розблокуванням Ормузької протоки. Будь-яке ослаблення НАТО об’єктивно грає на руку Кремлю, що вважає альянс своїм головним стратегічним супротивником.
З іншого боку, значно слабшим у результаті конфлікту стає і сам Іран — один з небагатьох союзників Росії, який підтримував її агресію проти України постачанням дронів, ракет і військових технологій. Американська преса повідомляла, що РФ зі свого боку надавала Ірану розвідувальні дані для ударів по американських цілях на Близькому Сході. Проте це поки що не змусило Трампа переглянути ставлення до Путіна: президент США заявив, що навіть якщо така допомога й надається, вона «не має великого стратегічного значення».
Судячи з усього, що відбулося за ці три тижні, Росія наразі ситуативно залишається єдиною країною у світі — можливо, за винятком Ізраїлю, — яка від нової війни на Близькому Сході виразно більше виграє, ніж втрачає.
Читати також:
«Не наша війна»: чому союзники США по НАТО ігнорують заклики Трампа щодо Ормузької протоки
Трамп: «Країни, які отримують нафту через Ормузський пролив, повинні самі подбати про його безпеку»
Світлина згенерована за допомогою ШІ
