Увечері 8 травня 2025 року в історії католицької церкви відбулася знакова подія – конклав кардиналів у Ватикані обрав нового понтифіка. Ним став 69-річний американський кардинал Роберт Френсіс Прево, який узяв собі ім’я Лев XIV. Уперше за понад двотисячолітню історію католицької церкви її очолив громадянин Сполучених Штатів Америки.

Життєвий шлях до Апостольської столиці

Роберт Френсіс Прево народився 14 вересня 1955 року в Чикаго в родині з італійським, французьким та іспанським корінням. Його освітній шлях розпочався з вивчення точних наук – майбутній понтифік здобув ступінь бакалавра з математики в Університеті Вілланова. Згодом він присвятив себе богослов’ю, яке вивчав у Католицькому теологічному союзі Чикаго та престижному Папському університеті святого Фоми Аквінського в Римі.

Духовне покликання Прево відчув ще замолоду – 1977 року він вступив до Ордену святого Августина (августинців), а 1982-го прийняв священничі обітниці. Особливістю його служіння стала багаторічна місіонерська діяльність у Перу, де він провів 13 років, занурившись у проблеми місцевої громади та здобувши неоціненний досвід душпастирства в Латинській Америці.

Кар’єрний шлях Прево в церковній ієрархії був послідовним і виваженим: 2001 року він очолив Орден августинців як генеральний настоятель, а з 2015-го служив єпископом Чиклайо в Перу. Визначальним у його біографії став 2023 рік, коли Папа Франциск возвів його до кардинальського сану та призначив на одну з найвпливовіших посад у Римській курії – префекта Дикастерії у справах єпископів.

Погляди та цінності нового понтифіка

Як зазначають ватиканісти, новообраний Папа Лев XIV за своїми поглядами близький до свого попередника Франциска. Він послідовно обстоює цінності соціальної справедливості, захисту довкілля та підтримки найуразливіших верств суспільства – зокрема, бідних і мігрантів.

Характерним епізодом, що увиразнює позицію Прево, стала його публічна дискусія з нинішнім віцепрезидентом США Джей Ді Венсом щодо американської імміграційної політики. Кардинал відкрито критикував масові депортації мігрантів до країн Латинської Америки, ініційовані адміністрацією президента Дональда Трампа.

На думку політичних експертів, зараз новий Папа Римський стає дуже зручною фігурою для Трампа.

У богословських питаннях новий Папа виявляє збалансований підхід: дотримуючись традиційних цінностей католицизму, він водночас підтримує певні прогресивні ініціативи, як-от допуск розлучених та повторно одружених католиків до Причастя. У Ватикані Прево має репутацію реформатора і миротворця, здатного знаходити компроміси без відступу від фундаментальних принципів віри.

Чому саме Лев XIV?

Вибір папського імені – це завжди глибоко символічний акт, що відображає бачення понтифіком свого служіння та пріоритетів. Обравши ім’я Лев, кардинал Прево апелює до багатої історичної традиції.

Насамперед це відсилання до Лева I Великого (440-461), одного з найвпливовіших пап ранньої церкви. Цей понтифік увійшов в історію як захисник Риму від навали гунів та перший папа, удостоєний титулу «Великий». У християнській символіці лев асоціюється з мужністю, духовною владою та євангелістом Марком – такі конотації вказують на готовність нового понтифіка рішуче стояти на захисті церкви та моральних істин у непростий для світу час.

Не менш важливим є зв’язок із Левом XIII (1878-1903) – останнім носієм цього імені серед пап до сьогодні. Цей понтифік запам’ятався як інтелектуал, що гармонійно поєднував традицію з відкритістю до викликів свого часу. Саме Лев XIII започаткував сучасне соціальне вчення церкви, опублікувавши знакову енцикліку «Rerum Novarum». Обираючи це ім’я, Роберт Прево сигналізує про намір продовжити розвиток соціальної доктрини католицизму та посилити роль церкви у вирішенні глобальних проблем сучасності – від соціальної нерівності та збройних конфліктів до екологічної кризи.

Виклики для нового понтифіка

На Лева XIV чекає ціла низка складних випробувань. Експерти прогнозують, що новий очільник католицької церкви зосередиться на кількох ключових напрямах:

• реформуванні системи управління церквою;
• подоланні внутрішніх розколів та непорозумінь у католицькій спільноті;
• зміцненні соціальної доктрини церкви;
• розширенні дипломатичної ролі Святого Престолу в урегулюванні міжнародних конфліктів, зокрема в Україні, на Близькому Сході та в Судані.

Особливої ваги набуває той факт, що новий понтифік є американцем. З одного боку, це може посилити позиції католицизму у США та пожвавити діалог зі світовими лідерами, а з іншого – створити певні складнощі в геополітичному позиціонуванні Ватикану, який традиційно дотримується нейтралітету в міжнародних відносинах.

Реакція світу

Обрання першого американського папи викликало бурхливу реакцію у світі. Серед перших привітав нового понтифіка президент США Дональд Трамп. «Усвідомлювати, що він є першим американським Папою, – велика честь. Яке хвилювання і яка велика честь для нашої країни! З нетерпінням чекаю на зустріч із Папою Левом XIV. Це буде дуже значуща подія!» – написав очільник Білого дому у своїй соціальній мережі Truth Social.

Політичні аналітики вже розпочали дискусії щодо можливого впливу «американського фактора» на позиціонування Ватикану в глобальній політиці та церковній дипломатії. Втім, як свідчить історія, пам’ятаймо, що папи переважно визначають свій курс, керуючись інтересами всесвітньої католицької спільноти, а не національною приналежністю.

Попереду в Лева XIV – інавгураційна меса та перші важливі рішення, які дадуть змогу детальніше зрозуміти пріоритети та стратегію його понтифікату. Католицький світ та міжнародна спільнота з цікавістю спостерігають за першими кроками 267-го наступника святого Петра.

Читати також:

Роберт Прево — перший американський Папа Римський в історії католицької церкви

Світлина з відкритих джерел