Конгрес Сполучених Штатів готується ухвалити масштабний пакет санкцій проти Росії за підтримки Білого дому.
Про це заявив сенатор-республіканець Ліндсі Грем, повідомивши, що адміністрація схвалила законопроєкт про «нищівні» обмежувальні заходи щодо РФ. Законопроєкт S. 1241 («Sanctioning Russia Act of 2025»), який розробили Грем разом із сенатором-демократом Річардом Блюменталем, передбачає жорсткі кроки: візові обмеження для російських чиновників, заморожування їхнього майна, заборону на експорт енергоносіїв до Росії.
Найбільш резонансною ідеєю стало запровадження 500-відсоткових мит на товари з країн, які продовжують купувати російську нафту, газ чи уран. За словами Грема, це справжній «молот», здатний примусити Кремль сісти за стіл переговорів, водночас вдаривши й по торговельних партнерах Москви.
Проте, як повідомляє Wall Street Journal, команда президента Дональда Трампа наполягає на коригуванні законопроєкту. Адміністрація прагне залишити за главою держави більшу свободу дій щодо запровадження санкцій – зняти обов’язковість окремих заходів і дати Трампу право самостійно вирішувати, до кого їх застосовувати.
Таємний план: капітуляція чи компроміс?
Паралельно із санкційною кампанією Білий дім і Кремль, за інформацією видання Axios, таємно розробили 28-пунктний план припинення війни в Україні. Американську робочу групу очолює спецпредставник Трампа Стів Віткофф, інтереси Кремля представляє Кирило Дмитрієв. План складається з чотирьох розділів: мир в Україні, гарантії безпеки, європейська безпека та майбутнє відносин США, Росії й України. Серед іншого, як стало відомо з витоків у пресі, обговорюється визнання Росією окупованих Донбасу та Криму російськими територіями, а також скорочення чисельності української армії в обмін на гарантії безпеки від США та заборону для ЗСУ мати ракети великої дальності. Ці пункти фактично означають капітуляцію України.
Перші санкції Трампа: чи спрацюють вони?
Перші санкції Дональда Трампа проти Росії за вторгнення в Україну набувають чинності вночі на п’ятницю після місячної відстрочки. Їхня ціль – дві найбільші російські нафтові компанії «Лукойл» і «Роснафта», а кінцева мета – переконати Кремль припинити агресію та піти на поступки на переговорах про завершення війни. Однак за минулий місяць сумнівів у тому, що санкції досягнуть своєї мети, лише побільшало.
Коли місяць тому Трамп оголосив про санкції, його Міністерство фінансів пояснило, що їх запроваджують через «відсутність у Росії серйозного прагнення до мирного процесу» та «у зв’язку з відмовою президента Путіна завершити цю безглузду війну». Але буквально за два дні до години Х Путін спробував усунути цю причину.
Кремль відновив активні переговори з Білим домом і витягнув із запасників «мирний план», що дає Трампу привід у черговий раз залишити погрози на папері й не переходити до дій.
Дамоклів меч над російською нафтою
Попри все, дамоклів меч американських нафтових санкцій ще до їхнього набуття чинності змусив головних покупців – Китай, Індію та Туреччину – поводитися обережніше. Експорт головного російського товару останніми тижнями дещо скоротився, проте експерти радять не поспішати з висновками.
Вони нагадують, що Росія вже довела здатність швидко пристосовуватися до таких санкцій, і стверджують, що про ефективність нових обмежень можна буде судити лише після 21 листопада, коли стане зрозуміло, наскільки рішуче Білий дім налаштований переслідувати й карати не стільки продавців, скільки покупців російської нафти.
Трамп не запроваджував санкцій проти Росії після повернення до влади на початку 2025 року, і до жовтня Білий дім стверджував, що вони контрпродуктивні й завадять мирним переговорам. Проте розмови з Путіним зайшли в глухий кут, і Трамп виписав чорні мітки «Лукойлу» та «Роснафті», давши їм місяць на підготовку й завершення всіх розрахунків і угод.
З опівночі 21 листопада за вашингтонським часом усім, хто наважиться мати з ними справу, загрожували вторинні санкції – відлучення від долара й американських фінансових ринків, а також великі штрафи.
Але ще до того, як прийшла година Х, Трамп виписав нові послаблення щодо санкцій, які ще не набули чинності. Білий дім дозволив «Лукойлу» продовжити пошуки покупця на міжнародні активи, зібрані в компанії Lukoil International GmbH, до 13 грудня. Мережа заправок і нафтопереробний завод «Лукойла» в Болгарії отримали відстрочку до 29 квітня 2026 року, а каспійські проєкти обох компаній – і зовсім безстрокову.
Усе це лише посилило сумніви в тому, що Трамп рішуче налаштований іти до кінця в переслідуванні покупців нафти «Лукойла» і «Роснафти» та готовий заради цього псувати відносини з Китаєм і провокувати бензинову кризу в країнах Євросоюзу.
«Наміри в адміністрації Трампа правильні, однак чи вистачить їй волі з тією ж завзятістю домагатися дотримання санкційного режиму, особливо якщо це обернеться збитками й завдасть шкоди відносинам із Китаєм, наприклад, у момент ключових торговельних переговорів?» – ставить запитання спеціаліст з американських санкцій з Колумбійського університету Річард Нефью.
Трамп уже дав відповідь на це запитання. На його недавній першій зустрічі з китайським лідером Сі Цзіньпіном йому ледь вистачило часу на обговорення важливіших проблем в американо-китайських відносинах. Жодних публічних вимог до Китаю припинити закупівлі російської нафти на зустрічі не пролунало.
Хто постраждає першим?
Санкції завдадуть удару бізнесу «Лукойла» за кордоном, оборот якого перевищує 20 мільярдів доларів на рік, і загрожують зробити найбільшу приватну нафтову компанію Росії легкою здобиччю для поглинання з боку державної «Роснафти», припускають деякі аналітики.
Але заявлена мета санкцій – не «Лукойл», а доходи Росії від експорту нафти. Щоб досягти цієї мети, доведеться переслідувати не стільки її продавців, скільки покупців, кажуть експерти.
«Ніхто не сумнівається в тому, що американські банки заморозять активи «Лукойла» і «Роснафти», та їх там майже й немає. Набагато цікавіші вторинні санкції, – каже Річард Нефью. – Головне питання – чи почнуть США переслідувати всіх, хто має справу з «Лукойлом» і «Роснафтою»».
«Продавці вже потрапили під санкції. Але в усіх одне питання – чи прийдуть американці за покупцями? І якщо прийдуть, але продавець зміниться й раптом нафта «Роснафти» перетвориться на нафту «Вась-нафти», чи введуть США санкції проти Васі?».
Саме так уже десятиліттями діють підсанкційні експортери нафти Іран і Венесуела, і останніми роками їхній досвід переймають і російські нафтовики.
Вони використовують «тіньовий флот» танкерів із невідомими власниками й сумнівним страхуванням. Іржаві старі судна перевішують прапори, змінюють назви, фальсифікують документи на вантаж, перевалюють нафту в морі, вимикають транспондери – усе для того, щоб приховати походження нафти й оградити покупців від ризику вторинних санкцій.
«У нас закінчуються санкції»
Досі вторинні санкції проти індійських і китайських НПЗ і портів, які приймають російську сировину, вводив тільки Євросоюз. Трамп лише підвищив мита на індійський імпорт, однак додатковий податок на американських споживачів індійських товарів жодним чином не завадив індійським заводам продовжувати закупівлі нафти в Росії в колишньому обсязі.
Санкції – зовсім інша справа. Вони загрожують позбавити індійців і китайців доступу до долара, американських банків, західних страховиків і перевізників.
Але чи готові США піти далі? Відповідає держсекретар Марко Рубіо.
«У нас не те щоб багато санкцій залишилося в запасі, – сказав він журналістам у відповідь на запитання, чи обговорював Трамп у Китаї посилення нафтових санкцій проти Росії. – Я не знаю, що ще ми маємо зробити. У нас закінчуються можливості для запровадження санкцій у цьому відношенні».
На додаткове запитання про готовність ввести санкції проти «тіньового флоту» Рубіо відповів ще розпливчастіше – мовляв, ходить цей флот біля європейських берегів, то хай європейці ним і займаються.
А що стосується ефекту від санкцій, які набувають чинності 21 листопада, то, за словами Рубіо, він проявиться не відразу.
«Ми завдали удару по найбільших російських нафтових компаніях, чого всі й вимагали. Очевидно, що потрібно забезпечити дієвість цих санкцій, і пройде певний час, перш ніж їхній ефект стане відчутним», – сказав Рубіо.
Висновок
Подвійна стратегія Вашингтона – публічний тиск санкціями та таємні переговори з Москвою – ставить під загрозу інтереси України. Питання залишається відкритим: чи готова адміністрація Трампа йти до кінця в застосуванні обмежувальних заходів, чи санкції залишаться лише інструментом тиску в торгах із Кремлем за спиною Києва?
Читати також:
Переговори США та РФ про мир — це чергова імітація?
Світлина з відкритих джерел
