Сенат Конгресу США переважною більшістю голосів ухвалив законопроєкт, що посилює американські санкції проти РФ та Ірану. Рішення стало підсумком майже річної роботи сенатора-республіканця Ліндсі Грема, який до останніх днів свого життя домагався від Вашингтона рішучішої підтримки України.
Документ, названий на честь ініціатора вже після його смерті, є черговою спробою змусити диктатора РФ Володимира Путіна піти на поступки в умовах війни, що затягнулася на понад чотири роки. Хоча над текстом працювала ціла група законодавців обох партій, саме Грем залишався головним рушієм і найпослідовнішим лобістом цієї ініціативи.
Напередодні п’ятитижневих літніх канікул за двопартійний проєкт закону проголосували 86 сенаторів, проти висловилися 11. Тепер документ передають на розгляд Палати представників — вона повернеться з парламентської перерви наприкінці серпня, а розглянути законопроєкт планує у вересні.
Що передбачає документ
Законопроєкт надає президентові США повноваження запроваджувати санкції проти вищого політичного й військового керівництва РФ, державних компаній та іноземних підприємств, які підтримують російський оборонно-промисловий комплекс. Зокрема, під обмеження можуть підпасти Банк Росії, Сбербанк і Газпромбанк, а також найбільші енергетичні проєкти країни — «Ямал СПГ», «Арктик СПГ» і всі майбутні арктичні газові проєкти.
Окремий і чи не найжорсткіший блок стосується держав, які продовжують купувати російські нафту, газ та інші експортні товари. За даними Reuters, головними покупцями російської нафти залишаються Китай, Індія, Словаччина, Угорщина та Азербайджан, а найбільшими імпортерами природного газу з РФ — Китай, Франція, Японія, Угорщина й Бельгія.
Водночас у документі передбачено винятки для країн, що імпортують менш як 15% газу з Росії й водночас скорочують ці обсяги, — під цю норму підпадають Японія, Франція, Угорщина та Бельгія.
Санкції торкнуться й безпосередньо Володимира Путіна, вищих російських чиновників та військового керівництва, а також фінансових установ країни. Розширено й чинні обмеження щодо танкерів так званого тіньового флоту, яким Росія користується, щоб обходити санкції на доходи від експорту нафти та іншої сировини.
Порівняно з початковою версією законопроєкт пом’якшили: замість пропонованих раніше 500-відсоткових мит на імпорт із країн-покупців російських енергоносіїв ухвалено ставку в 100%. Головна мета ініціативи Грема — позбавити Кремль коштів, які йдуть на фінансування війни.
Символічно, що остаточного імпульсу процес набув після липневого візиту президента України Володимира Зеленського до Капітолія, який відбувся вже за кілька годин після похорону Ліндсі Грема.
Окрім антиросійських положень, документ посилює й санкційний тиск на Іран — за словами лідера республіканської більшості в Сенаті Джона Туна, обмеження щодо Тегерана додали в проєкт закону в останній момент наприкінці липня, і, за його словами, ці санкції продовжують режим, що діє вже понад три десятиліття. Він заявив, що вважає реальним ухвалення оновленого пакета санкцій до початку канікул у серпні — так і сталося.
Узгоджений варіант документа залишає за президентом США право скасовувати санкції чи пом’якшувати обмеження, якщо він переконає Конгрес, що це відповідає національним інтересам країни.
Позиція Трампа та політичний контекст
29 липня президент США Дональд Трамп фактично підтримав ініціативу Грема, хоча й зауважив, що не бачить потреби переривати серпневі канікули Палати представників заради термінового розгляду документа. За інформацією американських ЗМІ, саме Трамп закликав Конгрес доповнити антиросійський пакет санкціями проти Ірану — на знак пам’яті про політика й свого соратника.
Перед фінальним голосуванням сенатори відхилили поправку республіканця Ренда Пола, яка могла заблокувати ухвалення закону: 64 голоси пролунали проти неї і лише 32 — за.
Політичні експерти називають цю масштабну демонстрацію одностайності Сенату одним із найпомітніших кроків за час другого президентського терміну Дональда Трампа, спрямованих на те, щоб змінити перебіг понад чотирирічної війни в Україні.
Розвідка США попереджає про можливу провокацію Росії проти НАТО
На тлі санкційної кампанії дедалі гучніше звучать і тривожні сигнали від американської розвідки. За інформацією Wall Street Journal, яка посилається на оцінку розвідувальних служб США, РФ може провести обмежену військову акцію проти однієї з країн НАТО — не виключено, що вже цієї осені.
Ідеться не про прогноз неминучого нападу, а про оцінку ймовірного «вікна можливостей» — період із осені 2026-го до 2029 року, протягом якого Москва теоретично може наважитися перевірити альянс на міцність.
Сценарії, які розглядають аналітики, охоплюють широкий спектр — від кібератак і диверсій до вторгнення неідентифікованих збройних формувань на територію східноєвропейської держави. Найгірший варіант розвитку подій — захоплення частини території країни-члена НАТО — розвідники вважають малоймовірним, хоча визнають, що з часом цей ризик може зростати.
Раніше американські аналітики виходили з того, що РФ навряд чи наважиться на прямий конфлікт із НАТО, доки основні її сили залишаються скуті війною проти України. Американські чиновники розцінюють подібну гіпотетичну операцію як спробу розколоти НАТО зсередини.
Найвразливішим напрямом альянсу експерти називають його східний фланг — насамперед Естонію, Латвію та Литву.
На цьому тлі міністр оборони Литви Робертас Каунас попередив про можливість нападу «під фальшивим прапором». За його словами, Москва теоретично може використати українські безпілотники для ударів по критичній інфраструктурі країн Балтії, аби видати ці атаки за українські й таким чином спровокувати конфлікт між Україною та його європейськими союзниками,. Втім, міністр наголосив: ознак безпосередньої підготовки такої операції наразі немає, і мовиться лише про один із імовірних сценаріїв, які вивчають литовські спецслужби.
Після схвалення Сенатом законопроєкт передають до Палати представників, яка поверне до роботи наприкінці серпня. В Україні вже назвали майбутній пакет обмежень значно жорсткішим за санкції, які досі впроваджував Євросоюз, а в Вашингтоні розраховують ухвалити остаточний варіант документа вже у вересні. Утім експерти звертають увагу й на можливі складнощі: частина спостерігачів висловлює сумніви щодо реального обсягу тарифних повноважень, які отримає президент, і того, наскільки активно адміністрація Трампа готова буде ними користуватися.
Читати також:
Переговори США та РФ про мир — це чергова імітація?
Мирні переговори з Росією – імітація: війна триватиме до виснаження однієї зі сторін
«Театр переговорів»: чому Росія не хоче справжнього миру
Кремль тягне час, щоб вбивати: провалені переговори з американською делегацією
Світлина з відкритих джерел
