Кожен шостий житель планети вже користується нейромережами для роботи, навчання чи повсякденних справ. Проте глобальна цифрова нерівність лише поглиблюється.
У другій половині 2025 року світ перетнув новий поріг у використанні штучного інтелекту. За даними дослідження Microsoft AI Economy Institute, зараз 16,3% населення Землі регулярно застосовують нейромережі — це майже 1,3 мільярда людей. Вони звертаються до AI-асистентів для вирішення робочих завдань, допомоги у навчанні або організації побуту.
Аналіз виявив тривожну тенденцію: частка користувачів штучного інтелекту на Глобальній Півночі (24,7% працездатного населення) майже вдвічі перевищує відповідний показник на Глобальному Півдні (14,1%). Більше того, за останні шість місяців цей розрив не скоротився, а навпаки — збільшився з 9,8 до 10,6 процентних пунктів. Темпи зростання у розвинених країнах виявилися майже вдвічі вищими.
Така диспропорція свідчить про поглиблення цифрової нерівності між регіонами світу. Країни, які раніше інвестували у розбудову цифрової інфраструктури та підтримку AI-технологій на державному рівні, тепер збирають плоди цих вкладень.
ОАЕ та Сингапур — безперечні лідери
Перші позиції у рейтингу впровадження штучного інтелекту посідають Об’єднані Арабські Емірати, де рекордні 64% працездатного населення активно використовують нейромережі. На другому місці — Сингапур з показником 60,9%. Далі йдуть європейські країни: Норвегія, Ірландія, Франція та Іспанія.
Успіх цих держав пояснюється комплексним підходом: потужна цифрова інфраструктура поєднується з активною підтримкою впровадження AI на рівні урядів. Ці країни створили сприятливе середовище для інтеграції технологій у бізнес, освіту та державні послуги.
Особливо цікавою виглядає ситуація у Сполучених Штатах. Країна, яка є безперечним світовим лідером у створенні передових AI-моделей — саме тут народилися ChatGPT, Claude та інші революційні розробки, — посідає лише 24-те місце за рівнем впровадження серед населення. Показник США становить 28,3%, що значно нижче за лідерів.
Експерти пояснюють це явище парадоксом масштабу: величезна американська економіка є менш цифровізованою у ключових сферах життя порівняно з компактнішими та технологічно орієнтованими країнами. Крім того, у США досі існують значні бар’єри для масового впровадження технологій у традиційних галузях та серед старших поколінь.
Південнокорейський прорив
Яскравим винятком стала Південна Корея, яка за півроку здійснила справжній стрибок — з 25-го на 18-е місце у світовому рейтингу. Корейський успіх забезпечила продумана державна стратегія, що включала кілька напрямків.
По-перше, уряд запровадив агресивну політику підтримки AI-технологій. По-друге, розробники значно покращили можливості нейромереж для роботи з корейською мовою, що зробило їх доступнішими для місцевих користувачів. По-третє, відбулася масштабна інтеграція штучного інтелекту у школи, систему державних послуг та робочі місця.
Південна Корея перетворилася на один із найшвидше зростаючих ринків для ChatGPT, що навіть спонукало OpenAI відкрити офіс у Сеулі для обслуговування цього перспективного регіону.
DeepSeek: китайська альтернатива завойовує світ
Паралельно з експансією західних платформ набирає силу альтернативний гравець — китайська компанія DeepSeek. Цей повністю безкоштовний чат-бот стрімко нарощує популярність у країнах, віддалених від західних постачальників технологій.
DeepSeek активно використовують у Китаї, Росії, Ірані, а також у багатьох африканських державах завдяки партнерству з Huawei. Безкоштовна модель та відсутність геополітичних обмежень роблять цю платформу привабливою для мільйонів користувачів, які з різних причин не мають доступу до ChatGPT, Claude чи Gemini.
Поява DeepSeek підкреслює нове вимірювання технологічної конкуренції між США та Китаєм. Тепер боротьба ведеться не лише за створення найпотужніших моделей, а й за глобальне впровадження «національних» версій штучного інтелекту. Кожна з великих держав прагне, щоб саме її AI-платформи стали стандартом для мільярдів користувачів.
Ілон Маск проти OpenAI: позов на $134 мільярди
На тлі стрімкого розвитку індустрії штучного інтелекту розгортається гучний судовий скандал. Ілон Маск подав новий позов до OpenAI та Microsoft, вимагаючи компенсацію у розмірі до $134 мільярдів за свій внесок у розвиток компаній. Судові засідання розпочнуться у квітні за участю присяжних.
За твердженням мільярдера, саме його фінансування, репутація та експертиза дозволили OpenAI досягти нинішньої вартості. У документах, поданих до федерального суду Каліфорнії, Маск стверджує, що OpenAI отримала від $65,5 до $109,4 мільярдів вигоди завдяки його підтримці, а Microsoft — до $25,1 мільярдів.
«Без Ілона Маска не існувало б OpenAI. Він надав основну частину початкового фінансування, поділився своєю репутацією та навчив їх усьому, що знає про масштабування бізнесу», — заявив провідний адвокат підприємця Стівен Моло, коментуючи позицію свого клієнта агентству Reuters.
OpenAI різко відкинула звинувачення, назвавши вимоги Маска «несерйозними» та частиною «кампанії переслідувань» з боку підприємця. Варто зазначити, що Маск покинув компанію ще у 2018 році і зараз розвиває власний AI-стартап xAI з чат-ботом Grok, який конкурує з продуктами OpenAI. Microsoft також категорично відкинула обвинувачення, заявивши про відсутність чітких доказів позиції бізнесмена.
За підрахунками Маска, він вніс близько $38 мільйонів, що становило 60% раннього фінансування OpenAI. Крім грошей, підприємець допомагав у підборі персоналу та надав проєкту довіру на початковому етапі завдяки своїй репутації успішного інноватора.
Фінансовий економіст С. Пол Ваззан, якого Маск залучив як експерта, оцінив поточну «неправомірну вигоду» компаній, що й лягло в основу позовної суми. Однак OpenAI та Microsoft подали зустрічне клопотання з вимогою обмежити показання цього експерта, назвавши його аналіз «вигадкою» та «безпрецедентною» спробою перерозподілити мільярди доларів від некомерційної організації на користь колишнього донора.
Суддя вже ухвалив рішення, що справа розглядатиметься за участю присяжних, а слухання розпочнуться у квітні цього року. Варто зазначити, що це не перший судовий конфлікт Маска у сфері AI: раніше він також подавав позов на Apple та OpenAI, звинувачуючи їх у незаконній змові, спрямованій на перешкоджання конкуренції у галузі штучного інтелекту.
Читати також:
У ChatGPT з’явився сервіс для роботи з медичними даними користувачів
Ілон Маск заявив про початок технологічної сингулярності у 2026 році
Світлина з відкритих джерел
