Подружжя з США відмовилося від кухонних комбайнів, мікрохвильових печей, пральних машин та сушарок і вирішило робити все вручну. 

Сара і Габріель Крісмани з Вашингтону понад 10 років живуть у XIX столітті, вони повністю відтворили побут вікторіанської епохи.    

Сара і Габріель познайомилися, коли були студентами коледжу Евергрін в Олімпії, штат Вашингтон. Їхній роман розквітнув через взаємну любов до книг, мови та історії – особливо до вікторіанської епохи. Одружившись, Габріель і Сара вирішили вести своє життя, ніби жили в кінці 19 століття, точніше в період з 1880 по 1890-і роки. 

Саме в цей час прогрес зробив ривок і в житті людства почали масово з’являтися електричні лампочки, телефони та автомобілі. 

Пара завжди була зачарована «вінтажним часом», і одного разу Габріель подарував Сарі на день народження автентичний корсет з XIX століття.

Через рік подружжя купило старий будинок 1888 року, в місті Порт-Таунсенд, штат Вашингтон. Так почалося їхнє занурення в минуле. Коли вони в’їхали, у кухні був холодильник, але Сара та Габріель замінили його ящиком із льодом.

У їхньому будинку є електрика, але вони використовують електричні лампочки старого зразка – такі, якими їх вигадав Едісон. Вечорами вони включають масляні лампи, а в холодну пору року користуються газовими та гасовими обігрівачами. 

Подружжя не має мобільних телефонів, у Сари немає водійських прав, вони всюди пересуваються на велосипедах. Сара їздить на триколісній копії 1880-х років, а у Габріеля є 3 двоколісні ретровелосипеди.

На дні народження вони дарують один одному антикваріат і самі шиють одяг, копіюючи його з оригіналів. Сара одягає корсет щодня, а всі окуляри  Габріеля – справжні, зроблені у XIX столітті.

 
Миється Сара за допомогою миски та глека, а волосся розчісує гребінцем, якому 130 років. 

Подружжя готують на дров’яній печі, а також користуються гасовою лампою, чавунною вафельницею, механічною м’ясорубкою, вінчиком для збивання яєць, ступками для збивання масла. 

Рецепти, звичайно ж, вікторіанські: Сара бере їх із кулінарних книг ХІХ століття. Хліб на основі закваски вона теж пече сама. Також сім’я колекціонує старовинний посуд.

На талії Сара носить старовинний шатлен — аксесуар у вигляді ланцюжка із затискачем, на якому кріпляться у вигляді підвісок різні корисні предмети: мініатюрний зошит, подушечка для шпильок, ножиці, коробочка для монет, утримувач наперстка, сірникова коробка та пінцет.

Своє дозвілля пара проводить за прогулянками та читанням. Габріель —  у минулому архівіст і бібліотекар, а Сара — письменниця. Читати — їхнє улюблене заняття, і вони присвячують час вивченню книг і журналів, написаних у XIX столітті, щоб ще більше перейнятися духом часу. 

В антикварного ліжка, яке придбало подружжя, не було матраца, і Сара пошила його вручну і набила пір’ям.

Твори Сари сповнені духу епохи та кумедних фактів. Наприклад, у книзі «Справжні леді та справжні джентльмени» вона розповідає про мереживо, яке було надзвичайно дорогим і оподатковувалося високим податком, тому жінки-контрабандистки провозили його через кордон, намотавши на стегна і прикривши пишними спідницями. 

Щоранку Сара заводить механічний годинник у вітальні та пише старовинною пір’яною ручкою, в яку чорнило заливається за допомогою піпетки, промокаючи написане, щоб не змастити літери. Письменниця каже, що життя у вікторіанському стилі допомагає їй надати своїм книгам історичної вірогідності.  

Колекція літератури та листівок допомагає Сарі в роботі. Вона пише книги: науково-популярні (про моду, звичаї та етикет тих часів), романи у вікторіанському стилі. 

Звісно, сучасний світ диктує свої правила. Видавці не приймають рукописи, написані від руки, тому Сара набирає їх на комп’ютері. Там вона розповідає про свої книги та цікаві факти з вікторіанської епохи. У Сари є вебсайт і сторінка у Facebook, які вона регулярно оновлює. Габріель, викладач бібліотеки та інформатики, користується комп’ютерами на роботі і їздить на DeLorean 1982 року випуску. 

Подружжя також проводять історичні зустрічі – проводять презентації в музеях, бібліотеках та школах – щоб допомогти людям різного віку зрозуміти культуру, моду та повсякденні деталі вікторіанської епохи. 

Крім того, пара консультує письменників, режисерів, продюсерів та радіоведучих, а також читає лекції та проводить екскурсії та освітні заходи. 

Ці двоє демонструють, що  можна жити в минулому, і в сьогоденні одночасно,  поєднати найкраще з обох світів.

Подружжя часто критикують, говорячи про те, що вони взяли з вікторіанських часів лише зовнішні атрибути, а в цій жорстокій епосі немає нічого чарівного: тканини для пишних суконь англійських дівчат і шини для елегантних велосипедів виготовляли жебраки з британських колоній, жінки не мали права голосу, а люди тисячами помирали від тифу та туберкульозу.

Але у Крісманів також є і маса шанувальників, зачарованих і натхненних їх сміливістю та стилем життя. 

Фото: © Sarah A. Chrisman/