Сполучені Штати впродовж вихідних масштабно відзначали 250-у річницю підписання Декларації незалежності. Урочистості охопили всю країну, однак найбільше уваги привернули події у двох містах — Нью-Йорку, де відбувся грандіозний морський парад, і Вашингтоні, де святкування на Національній алеї перервала небезпечна гроза.
Морський парад у Нью-Йорку зібрав рекордну кількість глядачів
У суботу Гудзоном пройшла безпрецедентна флотилія вітрильних суден — подія отримала назву Sail4th 250. У параді взяли участь 48 великих вітрильників із 20 країн світу, а загалом у гавані було представлено судна 44 держав — це найбільше зібрання такого роду в історії подібних заходів.
Кораблі рухалися від моста Веррацано-Нарроус до моста Джорджа Вашингтона, минаючи Статую Свободи. Захід тривав з 9:30 до 14:30, а приблизно об 11:00 флотилія пройшла повз музей «Інтрепід». За оцінками, за парадом уздовж 15-мильної берегової лінії спостерігали близько шести мільйонів людей. Це вже четвертий подібний огляд флоту в Нью-Йорку та сьомий у масштабах країни — після подій 1976, 1986 та 2000 років.
Серед суден-учасників — іспанський «Хуан Карлос I», німецький FGS Sachsen, південнокорейський «Мунму Великий», чилійська «Есмеральда», історичний італійський вітрильник «Амеріго Веспуччі» та навчальне судно з Еквадору.
Морський парад доповнив авіаогляд: над Гудзоном пролетіло понад 120 військових літаків США та країн-союзників. Очолювала повітряну колону пілотажна група ВМС США «Блакитні ангели», а французька «Патруль де Франс» розмалювала небо кольорами прапора США, пролітаючи повз Всесвітній торговий центр і Статую Свободи в межах місії «Liberté 250» — на згадку про підтримку Францією американської Війни за незалежність.
Віцепрезидент Джей Ді Венс офіційно спостерігав за парадом з борту есмінця USS Farragut у межах Міжнародного морського огляду-250, який триває з 3 по 8 липня та охоплює понад 70 бойових кораблів США та союзників, зокрема авіаносець USS Nimitz і десантний корабель USS Kearsarge.
Одним із найбільш вірусних моментів дня стало формування, у якому сотні суден вишикувалися на воді так, щоб утворити гігантський американський прапор, помітний із висоти пташиного польоту, — це зображення миттєво розлетілося соцмережами.
Святкування «Freedom 250» у Нью-Йорку стали частиною загальнонаціонального дня вшанування, який також включав 50-й ювілей феєрверку компанії Macy’s, запущеного з Іст-Ріверу та Гудзону, а також спробу встановити рекорд Гіннеса — 860 тисяч піротехнічних ефектів за 40 хвилин на Національній алеї у Вашингтоні.
Орієнтовний економічний ефект від Sail4th 250 для Нью-Йорка становив 2,85 мільярда доларів, що робить це святкування одним із найприбутковіших за останні роки в історії міста.
Гроза паралізувала святкування у Вашингтоні
На відміну від Нью-Йорка, у Вашингтоні свято обернулося справжнім випробуванням для організаторів і відвідувачів. Через попередження про небезпечні погодні умови всіх присутніх на Національній алеї спішно евакуювали, а урочисту програму довелося перервати на кілька годин.
Через гучномовці людей неодноразово закликали покинути територію, проте значна частина натовпу відмовлялася йти. Коли на горизонті спалахнула блискавка, співробітники служби безпеки почали вимагати від людей негайно розійтися. У відповідь натовп освистав агентів Секретної служби та розпочав скандувати «США! США! США!» — попри кількагодинне очікування на спеці, за температури до 40°С, люди не бажали залишати свої місця.
Через потужні грози вечірню програму, яка й без того була зсунута за часом, відклали більш ніж на годину. Тимчасом синоптики зафіксували історичний температурний рекорд для 4 липня у столиці — 39,4°С, а під попередженнями про екстремальну спеку опинилися 160 мільйонів американців по всій країні. Спека спричинила скасування низки паралельних заходів у штатах Нью-Джерсі, Пенсільванія, Меріленд і Колорадо, хоча програма у Вашингтоні тривала без зупинки.
Авіашоу у столиці розпочалося о 13:14 прольотом літаків NASA і тривало дев’ять годин, включно з виступами «Блакитних ангелів» о 16:59 та пілотажної групи «Тандербьордз» о 18:25. Невдовзі після 19:00 над алеєю пролетів оновлений літак Air Force One на чолі масштабної повітряної колони. Через ці заходи національний аеропорт Рональда Рейгана був закритий з полудня.
Офіційна програма «Данина Америці», організована під егідою платформи Freedom250, пов’язаної з Білим домом, передбачала феєрверк із понад 850 тисяч ефектів, запущених із 10 різних точок протягом 40 хвилин, — із заявкою на рекорд Гіннеса. Організатори очікували, що на Національній алеї збереться понад мільйон людей.
Трамп перетворив ювілей на передвиборчий виступ
Президент Дональд Трамп активно використав святкування для власних політичних цілей — попри те, що попередні глави держави, як правило, уникали особистої участі в заходах 4 липня. Створена його адміністрацією організація «Свобода-250» фактично відсунула на другий план двопартійний комітет, сформований ще у 2016 році спеціально для підготовки до 250-річного ювілею. Значну частину Національної алеї відвели під «Велику американську ярмарку штатів», де атракціон типу колеса огляду сусідив зі стендами консервативних організацій та оборонних підрядників. Кілька штатів під керівництвом демократів відмовилися від участі, а частина запрошених артистів скасувала виступи, побоюючись надмірної політизації заходу.
Ще напередодні, у п’ятницю, Трамп виступив із гострою промовою на тлі гори Рашмор у Південній Дакоті. Перед обмеженим колом запрошених глядачів президент заявив, що комунізм становить смертельну загрозу американській свободі, і додав: «Те, що попередня адміністрація зробила з нами, ми ніколи не забудемо» — фраза, яку багато хто витлумачив як ототожнення комуністів із Демократичною партією. Трамп попередив: «Ми не дамо їм перемогти, у них немає жодних шансів!» — і закликав виборців обирати між «комуністом» і «патріотом», наголосивши, що бути і тим, і іншим одночасно неможливо. «Вони атакують наше майбутнє. Ми цього не допустимо. Ми дуже швидко відправимо їх геть, у вигнання. США ніколи не стануть комуністичною країною», — заявив президент.
Виступ пролунав на тлі майбутніх проміжних виборів у листопаді, на яких, за даними численних соціологічних опитувань, демократи наразі суттєво випереджають республіканців. Наприкінці вечора небо над горою Рашмор осяяв масштабний феєрверк, а винищувачі ВПС США здійснили ефектний проліт над монументом. Після цього Трамп реалізував давню ідею, про яку неодноразово говорив публічно, — спроєктував тінь профілю власного обличчя поруч із висіченими у граніті обличчями чотирьох президентів-засновників.
Суботнього дня, ще до вечірньої промови, Трамп опублікував повідомлення у своїй мережі Truth Social, у якому назвав натовпи у Вашингтоні «неймовірними» й заявив, що любов до країни «ніколи не була сильнішою». Він також відзначив авіашоу, назвавши його «безпрецедентним», похвалив пілотів і техніку, та підсумував: «Наша країна сильніша, ніж будь-коли!» У тому ж дописі президент згадав ставок біля Меморіалу Лінкольна, заявивши, що той «виглядає чудово, попри все, що сталося через хуліганів-вандалів», і пообіцяв осушити його та полагодити пошкодження одразу після завершення святкового вікенду. Ця тема раніше вже викликала суперечки: Трамп звинувачував «вандалів» у пошкодженні гідроізоляції ставка, однак такі видання, як BBC та AP, зазначали, що доказів організованого вандалізму не було. Єдиною задокументованою судовою справою стало звинувачення у тяжкому злочині проти 67-річного колишнього олімпійського каноїста Девіда Гірна, якому 19 червня інкримінували пошкодження гідроізоляційного покриття на дні ставка на суму близько 1000 доларів. Захист обвинуваченого заперечив звинувачення, назвавши їх спробою «перекласти провину за власні прорахунки адміністрації».
Президент також вихваляв американську винятковість: «250 років Сполучені Штати Америки залишаються надією, обіцянкою, світлом і славою серед усіх націй світу. Ніхто не може бути таким, як ми». За його словами, «американська мрія повернулася», а країна переживає «світанок золотої доби».
Трамп скористався нагодою, щоб закликати Конгрес ухвалити закон SAVE America Act, який вимагає посвідчення особи та підтвердження громадянства для голосування і скасовує голосування поштою, за окремими винятками. Палата представників схвалила законопроєкт у лютому, однак Сенат відхилив його в березні.
Президент також похвалився військовими операціями у Венесуелі та Ірані, стверджуючи, що США «розгромили» іранські збройні сили та потопили 159 кораблів іранського флоту.
На сцену він запросив астронавтів місії Artemis II, яка здійснила обліт Місяця у квітні 2026 року, а також ветеранів Другої світової війни, Корейської та В’єтнамської воєн — зокрема 104-річного капітана Кена Шаббрінга, який пережив атаку на Перл-Гарбор, і 107-річного лейтенанта Артура Роуза, ветерана висадки в Нормандії.
Промова стала кульмінацією патріотичного вікенду, який Трамп розпочав напередодні ввечері виступом біля гори Рашмор, де назвав комунізм «найбільшою загрозою для нашої країни, більшою навіть за Першу світову війну, Другу світову війну, Перл-Гарбор чи 11 вересня».
Після виступу небо над Вашингтоном освітив феєрверк із понад 850 тисячами ефектів — удвічі більше, ніж зазвичай запускають на Національній алеї.
Понтифік звернувся до американців із листом про мігрантів
На тлі політизованих святкувань у Вашингтоні окремо прозвучав голос Ватикану. Папа Римський Лев XIV, уродженець США, надіслав офіційний лист усім американцям з нагоди 250-річчя підписання Декларації незалежності, у якому привітав співвітчизників, водночас чітко закликавши захищати мігрантів, — послання, наповнене політичними підтекстами щодо імміграційної політики адміністрації Трампа.
Документ, датований 25 червня 2026 року й оприлюднений пресслужбою Святого Престолу в суботу, 4 липня, став першим зверненням понтифіка, народженого на американській землі, з нагоди річниці незалежності цієї країни.
«Я висловлюю найщиріші вітання всім американцям з нагоди 250-річчя підписання Декларації незалежності», — йдеться на початку листа.
Понтифік назвав цей ювілей приводом не лише для святкування «визначного шляху нації», а й для роздумів про відповідальність, яку громадяни несуть один перед одним і перед майбутніми поколіннями. «Віра — далека від протиставлення громадянським обов’язкам — надає нового поштовху прагненню до справедливості, миру та спільного блага», — написав він.
Серед принципів, які підкреслив Лев XIV, — захист людського життя, який понтифік прямо поширив і на питання міграції: «Захист людського життя також включає прийняття, захист і допомогу іммігрантам, чиї надії, жертви й внесок є частиною історії цієї країни з моменту її заснування».
Папа також зауважив, що мігранти, які прибували в пошуках свободи та можливостей, «допомогли сформувати характер нації», а прийняти їх «зі співчуттям і щедрістю — це не лише акт милосердя, а й визнання гідності, притаманної кожній людині».
У листі понтифік також наголосив на релігійній свободі як одному з фундаментальних принципів американської ідеї, що забезпечує як гідність окремої особи, так і мирне співіснування різноманітного населення. «Саме ця свобода дозволила Католицькій церкві вкоренитися та розквітнути у Сполучених Штатах, принісши користь не лише її вірянам, а й усій нації», — зазначив він.
Насамкінець Лев XIV закликав до єдності та спільної відповідальності перед викликами сьогодення: «Нехай ця віха відновить спільне прагнення до свободи, справедливості, можливостей і демократії. Нехай американці вшанують мужність і бачення тих, хто був до них, зміцнюючи свої громади, поважаючи відмінності та працюючи разом заради більш досконалого союзу», — підсумував понтифік.
Днем раніше, 3 липня, Лев XIV у режимі відеозв’язку з Ватикану отримав від Національного центру Конституції у Філадельфії Медаль Свободи 2026 року — нагороду за внесок у захист релігійної свободи та свободи совісті. Приймаючи відзнаку, понтифік заявив: «Як син цієї великої нації, заснованої відважними чоловіками та жінками, які мріяли про свободу і краще життя для себе та своїх дітей, я приєднуюся до вас у молитві за Боже благословення майбутнього Сполучених Штатів».
Того ж 4 липня, замість того щоб бути присутнім на святкуваннях у Вашингтоні — куди його запрошував віцепрезидент Джей Ді Венс, — Папа вирушив на італійський острів Лампедуза, щоб вшанувати пам’ять мігрантів, які загинули в центральній частині Середземного моря. Там він відслужив месу, помолився на кладовищі мігрантів і освятив меморіальну табличку, присвячену Папі Франциску, у гавані Фавалоро.
Вибір Лампедузи як місця перебування саме в День незалежності багато хто розцінив як свідомий жест дистанціювання від Білого дому — на тлі напруження між Ватиканом і адміністрацією Трампа щодо імміграційної політики, яке останнім часом погіршило дипломатичні відносини між сторонами. За інформацією ватиканських джерел, на які посилається американське видання The Free Press, дуже ймовірно, що Лев XIV взагалі не відвідає Сполучені Штати, доки Трамп залишається в Білому домі.
Своє послання понтифік завершив словами, які, по суті, підсумовують тональність усього листа: «Нехай дух 1776 року й надалі надихає надію та єдність на шляху Сполучених Штатів Америки у майбутнє».
Читати також:
Роберт Прево – перший американський Папа Римський: чому він вибрав ім’я Лев XIV?
Роберт Прево — перший американський Папа Римський в історії католицької церкви
День незалежності США-2025: від традиційних парадів до UFC-турніру біля Білого дому
Світлина з відкритих джерел
