Адміністрація президента США Дональда Трампа розпочала перерахування Організації Об’єднаних Націй $725 млн у рахунок багаторічного боргу Вашингтона. Проте навіть після цього платежу США залишаться винні ООН мільярди доларів — а сама організація тим часом переживає гостру фінансову кризу на тлі виборів нового генерального секретаря та скандалу довкола повноважень голови Генасамблеї.
Про це повідомляє Reuters.
Кошти спрямують до основного бюджету ООН. Про заплановану виплату Державний департамент США повідомив Конгрес ще 4 серпня.
Загальний борг Вашингтона перед організацією значно перевищує суму разового платежу. За оцінками самої ООН, Сполучені Штати винні понад $4 млрд, хоча американська влада вважає цю цифру завищеною і стверджує, що частину платежів уже здійснено. Раніше в ООН уточнювали структуру заборгованості: близько $2 млрд припадає на основний бюджет організації, ще $2,2 млрд — на миротворчі операції, і $44 млн — на міжнародні трибунали.
Через затримки з виплатами ООН зіткнулася з гострою нестачею коштів. Генеральний секретар організації Антоніу Гутерреш неодноразово попереджав про фінансові труднощі та необхідність скорочувати видатки.
«Корабель попливе трохи довше»
Експерти вважають, що переказ $725 млн лише частково зніме напругу. «Це дозволить кораблю триматися на плаву трохи довше», — сказав Reuters колишній співробітник ООН Юджин Чен. За його словами, якщо Вашингтон не продовжить погашати борг, уже в січні країна може втратити право голосу на Генеральній Асамблеї ООН. За правилами організації, держава-член позбавляється права голосу, якщо її заборгованість досягає суми внесків за два попередні роки.
Станом на 18 серпня свої внески повністю сплатили лише 129 зі 193 держав-членів ООН.
Окремо Вашингтон не перерахував близько $153 млн — саме з політичних причин. Частина цих коштів мала піти Раді ООН з прав людини та агентству, яке опікується палестинськими біженцями (UNRWA). Це не випадковість, а продовження курсу, який адміністрація Трампа послідовно проводить в обидві свої каденції.
Складна історія стосунків Трампа з ООН
Напруга між Білим домом і Нью-Йорком тягнеться ще з першого президентського терміну Трампа. Уже тоді, у 2018 році, США вийшли з Ради ООН з прав людини — тодішня посол Ніккі Гейлі звинуватила орган у «хронічній упередженості» щодо Ізраїлю. Паралельно адміністрація зупинила фінансування UNRWA, наполягаючи на реформі агентства та ув’язуючи фінансування з участю палестинців у мирних переговорах з Ізраїлем. Вийшли США тоді й з ЮНЕСКО.
Після приходу до влади Джо Байдена курс частково розвернули: США повернулися до Ради з прав людини, відновили фінансування UNRWA, і у жовтні 2021 року Вашингтон навіть здобув місце в цьому 47-членному органі.
Проте з поверненням Трампа до Білого дому в січні 2025 року історія повторилася — причому в жорсткішому варіанті. Уже 4 лютого 2025 року, у день візиту прем’єра Ізраїлю Біньяміна Нетаньяху до Вашингтона, Трамп підписав указ про остаточний вихід США з Ради ООН з прав людини та безстрокову заборону фінансування UNRWA. Того ж указу було доручено переглянути участь США в ЮНЕСКО та інших міжнародних організаціях на предмет відповідності політиці «Америка понад усе». У липні 2026 року адміністрація офіційно оголосила про вихід з ЮНЕСКО — процес має завершитися до грудня 2026-го. Ще раніше, одразу після інавгурації, Трамп ініціював вихід США зі Всесвітньої організації охорони здоров’я та Паризької кліматичної угоди.
За словами самого Трампа, ООН має «величезний потенціал», але наразі не виправдовує його: організації, на його думку, «треба взятися за розум» і бути справедливою до країн, які на це заслуговують. При цьому США, найбільша економіка світу, покривають 22% регулярного бюджету ООН — це найбільший внесок серед усіх держав-членів, другим за розміром є Китай. У бюджеті на 2026 фінансовий рік адміністрація прямо заклала намір не сплачувати регулярний бюджетний внесок і більшість добровільних пожертв ООН, і фактично фінансування за низкою напрямів було зупинено ще торік.
Скандал довкола повноважень голови Генасамблеї
На тлі фінансової кризи ООН переживає ще один гострий момент — вибори наступника Гутерреша, другий термін якого спливає 31 грудня 2026 року. Новий генсек має розпочати роботу 1 січня 2027 року. Наразі за посаду змагаються сім кандидатів, серед яких колишня президентка Чилі Мішель Бачелет, ексвіцепрезидентка Коста-Рики Ребека Грінспан, глава МАГАТЕ Рафаель Гроссі та інші дипломати з Латинської Америки й Африки — регіонів, представників яких висувають відповідно до неформальної практики географічної ротації, що діє в ООН з 1953 року. Уперше за 80-річну історію організації є реальний шанс, що посаду обійме жінка — цю ідею активно просувsmall коаліція держав та сам Гутерреш.
Процес відбору курирує президентка Генеральної Асамблеї ООН, колишня міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок, яка очолила асамблею у вересні 2025 року. Саме навколо її ролі в цьому процесі і розгорівся публічний конфлікт: цього тижня США та Росія — рідкісний випадок збігу позицій двох держав — звинуватили Бербок у перевищенні повноважень. Посол США при ООН Дженніфер Лосетта заявила про «зловживання повноваженнями» з боку Бербок і назвала її поведінку лицемірною, а російський постпред Василь Небензя підтримав цю критику, заявивши про занепокоєння Кремля тим, яку роль голова Генасамблеї намагається собі приписати у процесі, що за статутом ООН є прерогативою Ради Безпеки.
Це не перший випадок, коли кандидатура й діяльність Бербок викликають різку реакцію: ще під час обрання президенткою Генасамблеї у червні 2025 року вона зіткнулася з опором з боку РФ, яка вимагала таємного голосування та звинувачувала німецьку дипломатку в «упередженості» й антиросійському курсі. Критику викликала й попередня діяльність Бербок на посаді очільниці МЗС Німеччини — насамперед її послідовно проізраїльська позиція щодо війни в Газі, яку опоненти назвали виправданням воєнних злочинів.
Сама Бербок наполягає, що не представляє особисту позицію, а лише виконує волю держав-членів, і закликає Євросоюз показати приклад іншим, вчасно сплачуючи власні внески до бюджету ООН на тлі того, що вона називає «екзистенційною кризою ліквідності» організації.
Читати також:
Через війну США з Іраном світ на порозі енергетичної катастрофи
Трамп підписав указ про вихід США з Ради ООН з прав людини та анонсував радикальні плани щодо Гази
Світлина з відкритих джерел
