Поки американська адміністрація сподівається на мирну угоду до червня, європейські розвідки дивляться на ситуацію значно стриманіше. Керівники п’яти провідних спецслужб Старого Світу, які поспілкувалися з Reuters на умовах анонімності, переконані: Кремль не має жодного наміру завершувати війну. Те, що відбувається на переговорних майданчиках, один із них назвав без зайвих дипломатичних прикрас — «театром переговорів».
Женева без прориву
Третій раунд тристоронніх переговорів між Росією, Україною та США, що відбувся у Женеві 17–18 лютого, завершився так само, як і почався — без результату. Делегації зустрічалися за зачиненими дверима в одному з готелів міста за посередництва американського спецпосланника Стіва Вітткоффа та зятя президента США Джареда Кушнера.
Якщо в перший день переговори тривали понад чотири години, то другого — лише дві. Для порівняння: на кожен із раундів в Абу-Дабі витрачали від трьох до п’яти годин. Американське видання Axios із посиланням на джерела повідомило, що переговори «зайшли в глухий кут» — через позиції, які відстоював новий голова російської делегації Владімір Мєдінський.
За даними «РБК-Україна», ключова вимога Кремля залишається незмінною: виведення українських військ із Донбасу.
Зеленський також повідомив, що наступний раунд переговорів знову відбудеться у Швейцарії — і, можливо, ще до кінця лютого.
Жодного миру не буде!
Оцінки европейських розвідок розходяться з оптимізмом Білого дому кардинально. Усі п’ять керівників спецслужб, що спілкувалися з Reuters, сходяться на одному: Кремль не зацікавлений у швидкому завершенні війни. Четверо з них переконані, що переговори за участі США Росія використовує насамперед для того, щоб досягти пом’якшення санкцій і укласти вигідні торговельні угоди.
За словами одного з розвідників, Кремль прагне розділити переговорний процес на два паралельні треки: перший — про завершення війни, другий — двосторонній, між Росією та США, із питань зняття обмежень і економічного співробітництва. Саме в такому ключі, за повідомленням The Economist, Радою безпеки Росії напередодні можливої зустрічі Путіна і Трампа на Алясці були підготовлені пропозиції щодо «великої угоди» — сформульовані так, щоб бути привабливими не лише для американського президента, а й для російського бізнесу, лояльність якого Кремль прагне зберегти.
Стратегічні цілі Кремля, за оцінкою розвідників, не зазнали жодних змін: усунення Зеленського від влади та перетворення України на нейтральну «буферну зону» між Росією і Заходом. Щодо економіки Росії, за словами іншого розвідника, та, на жаль, «не перебуває на межі краху» і не підштовхує Москву до поступок.
Мерц: «Розумні аргументи Путіна не переконають»
Жодних ілюзій щодо перспектив дипломатії не плекає і канцлер Німеччини Фрідріх Мерц. У нещодавньому інтерв’ю він заявив, що шансів на швидке мирне врегулювання у 2026 році практично немає. За його переконанням, ця війна завершиться лише тоді, коли одна зі сторін буде виснажена — або у військовому, або в економічному вимірі.
«Розумні і гуманітарні аргументи Путіна не переконають. Це гірка правда», — констатував Мерц. Тому мета Європи, за його словами, полягає в тому, щоб позбавити Росію як військових, так і фінансових можливостей продовжувати війну. Мерц також зауважив, що путінський режим у найближчому майбутньому не зможе обійтися без війни як такої — адже влада не має жодного плану щодо того, що робити з сотнями тисяч важко травмованих солдатів, які повертаються з фронту.
22 мільярди в обхід санкцій
На тлі переговорів про мир The Insider оприлюднив масштабне розслідування: протягом 2024 року понад 300 російських компаній-посередників імпортували підсанкційну продукцію на загальну суму 22 мільярди доларів, з яких близько мільярда пішло безпосередньо на потреби оборонно-промислового комплексу.
Серед закупленого — обладнання та компоненти для виробництва дронів, мікросхем, датчиків для військової техніки, радіодеталей, акумуляторів. Постачальниками виступали підприємства Японії, Тайваню, Південної Кореї, Німеччини, Швейцарії та інших країн.
Головний редактор The Insider Роман Доброхотов назвав цю публікацію одним із найважливіших розслідувань за останні роки. За його словами, виданню вдалося знайти спосіб масово — сотнями — відстежувати ланцюжки постачань від перетину кордону до конкретного військового заводу, що відкриває можливість системно запроваджувати санкції проти всіх відомих постачальників одночасно.
Небезпечні сигнали з Аляски
Паралельно з переговорами в Женеві відбувався інший примітний епізод. 19 лютого командування аерокосмічної оборони Північної Америки зафіксувало та супроводжувало два російські бомбардувальники Ту-95, два винищувачі Су-35 і літак радіолокаційного виявлення А-50 в зоні ідентифікації ППО Аляски. У відповідь NORAD підняло у повітря чотири винищувачі F-16 і F-35, літак раннього попередження E-3 і чотири заправники KC-135.
Схожі інциденти траплялися й у 2025 році. Ще в вересні 2024-го командувач NORAD генерал Грегорі Гійо назвав маневр російського Су-35 поблизу американських F-16 «небезпечним, непрофесійним і таким, що поставив під загрозу всіх учасників».
Таким чином, поки дипломати ведуть переговори в готельних залах Женеви, Росія не припиняє демонструвати силу на інших фронтах. Що дає додаткові підстави погодитися з оцінкою європейських розвідок: те, що відбувається за столом переговорів, — насамперед вистава., а не пошук шляхів до справжнього миру.
Читати також:
Труїти всіх: як Кремль використовує токсини проти опозиції
В пріоритеті війна: світ витратив $2,7 трильйона на озброєння у 2024 році
Мирні переговори з Росією – імітація: війна триватиме до виснаження однієї зі сторін
Світлина згенерована за допомогою ШІ
