16 червня 2026 року — Сполучені Штати та Іран досягли рамкової угоди про припинення вогню та відкриття Ормузької протоки. Меморандум про взаєморозуміння вже підписаний в електронному форматі, а офіційна церемонія підписання запланована на 19 червня у Швейцарії.
Угода підписана — але питань більше, ніж відповідей
Віцепрезидент США Джей Ді Венс підтвердив, що меморандум між Вашингтоном і Тегераном уже підписано в цифровому форматі. Від американської сторони документ завізували Трамп і Венс, від іранської — спікер парламенту Мохаммад Багер Галібаф.
Меморандум має обсяг близько півтори сторінки і є загальним рамковим документом, деталі якого будуть опрацьовані в ході подальших технічних переговорів. Попри те що угода вже набула чинності в електронному вигляді, офіційну церемонію підписання проведе американська делегація на чолі з Венсом 19 червня у Швейцарії. Трамп натякнув, що може бути присутнім особисто, однак не підтвердив цього.
Повний текст меморандуму поки що не оприлюднений. За словами Трампа, документ стане публічним невдовзі після офіційної церемонії.
«Два шляхи» для Ірану
Виступаючи в програмі Good Morning America на телеканалі ABC News, Венс окреслив два можливі сценарії для Тегерана.
«З одного боку, якщо вони продовжуватимуть спроби відновити свою ядерну програму, ця угода гарантує, що в них ніколи не буде необхідних для цього ресурсів», — заявив він. «З іншого боку, якщо Іран готовий взяти на себе довгострокові зобов’язання й погодитися на належний контроль в обмін на відмову від ядерної зброї, ми готові відкрити йому шлях у світову економіку, зняти частину санкцій і розпочати нову главу у наших відносинах».
На питання про те, чи означає угода відмову Трампа від попередньої вимоги «беззастережної капітуляції» Ірану, Венс відповів ухильно, зосередившись на головному, на його думку, досягненні: відкритті Ормузької протоки та зниженні світових цін на енергоносії.
Венс також запевнив, що угода передбачає припинення іранського фінансування терористичних організацій, однак відмовився уточнити механізми контролю та назвати конкретні угруповання.
Що отримують сторони
Угода продовжує нестійке перемир’я, оголошене ще у квітні, ще на 60 днів і передбачає повторне відкриття Ормузької протоки, яку Іран фактично блокував із лютого.
США зобов’язуються зняти морську блокаду іранських портів. Іран, своєю чергою, повинен відмовитися від розробки ядерної зброї, призупинити ядерну програму й розблокувати протоку. Після офіційного підписання США планують розпочати розмінування стратегічного водного шляху.
Щодо грошових виплат Тегерану — представник Білого дому категорично відкинув відповідні чутки: «Іран не отримав жодних коштів. І це не зміниться».
Чим ця угода відрізняється від JCPOA
Венс провів паралель із Спільним всеосяжним планом дій (JCPOA) — ядерною угодою 2015 року, від якої Трамп відмовився під час свого першого президентського терміну, і наголосив на принциповій відмінності нинішніх домовленостей.
«Наші арабські партнери в Перській затоці ненавиділи JCPOA, бо вважали, що він робить Іран агресивнішим гравцем. Цю угоду вони підтримують, оскільки переконані, що вона створить принципово нову ситуацію на Близькому Сході», — заявив він.
Лідери Франції, Великої Британії, Німеччини та Італії вже оприлюднили спільну заяву, привітавши «дипломатичний прорив» і закликавши до негайного відкриття Ормузької протоки.
Ізраїль залишається за бортом
Окремим каменем спотикання стала позиція Ізраїлю. Прем’єр-міністр Біньямін Нетаньягу в перших коментарях щодо угоди зазначив, що він і Трамп «не завжди дивляться в одному напрямку». Водночас Ізраїль і підтримувана Іраном «Хізболла» продовжують бойові зіткнення на півдні Лівану.
Венс визнав, що ця ситуація може ускладнити реалізацію домовленостей. «На Близькому Сході будь-які обставини здатні поставити угоду під загрозу. Навіть припинення вогню там рідко буває ідеальним — спочатку стріляють багато, потім менше, а потім перестають зовсім», — сказав він.
Іранське МЗС додало, що територіальна цілісність Лівану є «невід’ємною частиною» меморандуму.
На тлі дипломатичного прориву з’явилася тривожна розвідувальна інформація. За даними Bloomberg, за вісім тижнів перемир’я Іран, найімовірніше, поповнив свої ракетні запаси новою російською зброєю та відновив значну частину арсеналу. Це дає Тегерану можливість завдати удару у відповідь практично в повну силу в разі відновлення бойових дій.
Світові ринки та економічні наслідки
Реакція фінансових ринків виявилася блискавичною. Ціни на нафту вже опустилися нижче 84 доларів за барель. Утім, експерти застерігають від надмірного оптимізму: якщо угоду буде реалізовано в повному обсязі, на ринок може вийти значний обсяг нафти, накопиченої за час конфлікту, що тимчасово обвалить котирування до 50–60 доларів за барель.
«Проблема в тому, що за час цієї війни нафтовидобувна інфраструктура значною мірою зруйнована. Тому як тільки запаси вичерпаються, енергетична криза повернеться, і ми знову опинимося в діапазоні 70–80 доларів за барель», — прокоментував фінансовий радник R-Finance Арман Байганов.
Венс переконаний, що для американців угода однозначно вигідна: «Документ покладе край війні, і ціни на енергоносії знову знизяться».
За матеріалами Eurointegration, The Times of Israel, CNN, NPR, India TV News
Читати також:
Конгрес США голосує проти «іранської» війни і за масштабну допомогу Україні
Світлина з відкритих джерел
