Трамп знову намагається обмежити громадянство за народженням: нові укази після поразки у Верховному суді

Президент США Дональд Трамп підписав два нові виконавчі укази, які посилюють обмеження на так званий «пологовий туризм» і на автоматичне отримання американського громадянства дітьми, народженими на території країни.

Про це повідомляє Reuters.

Кроки президента стали продовженням його багаторічної боротьби з принципом громадянства за народженням — цього разу вже після того, як Верховний суд США фактично поставив крапку в попередній спробі змінити конституційну норму.

Ще у січні 2025-го, у перший день свого другого президентського терміну, Трамп підписав указ №14160 «Про захист сенсу та цінності американського громадянства», який позбавляв автоматичного громадянства дітей нелегальних мігрантів та осіб, які перебувають у країні тимчасово. Документ одразу опинився в судах: федеральні судді послідовно блокували його дію, а справа під назвою Trump v. Barbara дійшла до Верховного суду.

30 червня 2026 року найвищий судовий орган США ухвалив рішення 6 голосів проти 3 і скасував указ Трампа, підтвердивши, що право на громадянство за народженням гарантоване 14-ю поправкою до Конституції — незалежно від імміграційного статусу батьків дитини. Позов від імені родин, яких могла торкнутися норма, подали Американський союз захисту громадянських свобод (ACLU), Фонд правового захисту (LDF), Азійський правовий центр та інші організації.

Нова спроба

Другого разу в Білому домі вирішили діяти обережніше. Замість спроби скасувати громадянство за народженням загалом, нові укази, підписані 6 серпня 2026 року, звужують коло винятків. Згідно з документами, американське громадянство не надаватимуть дітям, чиї батьки належать до категорії «громадян ворожих держав», є членами терористичних організацій або діють в інтересах іноземних урядів — наприклад, працюють на закордонні дипломатичні представництва.

Другий указ спрямований безпосередньо проти комерційного «пологового туризму» — практики, коли іноземці навмисно приїжджають до США, аби народити дитину й отримати для неї американський паспорт. Цей указ передбачає обмеження на в’їзд для осіб, запідозрених у подібних намірах.

У Білому домі наголошують, що нові укази формально не суперечать червневому рішенню Верховного суду, оскільки не оскаржують сам принцип громадянства за народженням, а лише уточнюють коло вже наявних винятків — на кшталт дітей іноземних дипломатів, які й раніше не отримували американського громадянства автоматично.

Юристи, які представляли позивачів у справі Trump v. Barbara, налаштовані скептично. Заступник директора програми захисту прав іммігрантів ACLU Коді Вофсі заявив, що Верховний суд уже вирішив це питання і жоден виконавчий указ не може змінити зміст Конституції, тож будь-яка спроба переписати норму про громадянство за народженням наштовхнеться на таку саму долю, що й попередня. Очікується, що нові укази також незабаром стануть предметом судових позовів — цього разу опонентам доведеться доводити, що вужче формулювання є лише спробою обійти рішення суду, а не суттєво новою нормою.

Наразі жоден суд ще не виніс остаточного рішення щодо законності серпневих указів 2026 року, тож формально конституційні гарантії громадянства за народженням продовжують діяти в повному обсязі.

Громадянство за народженням у світі: рідкісний виняток, а не правило

Гучна суперечка навколо американської 14-ї поправки — хороший привід поглянути, наскільки взагалі поширена практика автоматичного громадянства за фактом народження на території країни. Виявляється, США тут — радше виняток, ніж частина світової більшості.

Юристи розрізняють два базові принципи набуття громадянства: jus soli («право ґрунту») — коли громадянство визначає саме місце народження, і jus sanguinis («право крові») — коли громадянство передається від батьків незалежно від того, де саме народилася дитина. Більшість країн світу, включно з переважною частиною Європи та Азії, історично дотримуються саме другого принципу.

Необмежене jus soli — тобто автоматичне громадянство будь-якій дитині, народженій на території країни, без жодних умов щодо статусу батьків — сьогодні застосовують приблизно 30–35 держав, і абсолютна більшість із них зосереджена у Західній півкулі: США, Канада, Мексика, а також практично всі країни Центральної та Південної Америки — Бразилія, Аргентина, Чилі, Перу, Колумбія, Еквадор, Венесуела, Уругвай, Парагвай, Болівія — і майже весь Карибський басейн, зокрема Куба, Ямайка, Тринідад і Тобаго, Барбадос, Гренада, Домініка, Сент-Кітс і Невіс.

Таке географічне зосередження має історичне пояснення: у XIX–XX століттях молоді держави Америки активно заохочували імміграцію та освоєння територій, тож автоматичне громадянство для новонароджених було інструментом заселення й формування нації, а не просто юридичною технічністю.

Поза межами Америки практика необмеженого «права ґрунту» — рідкість. Серед нечисленних прикладів називають Пакистан і Лесото, хоча й там трапляються застереження: наприклад, Танзанія надає громадянство при народженні, але вимагає від людини після повноліття зробити остаточний вибір між кількома громадянствами, якщо вона має декілька.

Європа демонструє протилежний підхід. Переважна більшість країн континенту — Франція, Німеччина, Португалія та інші — застосовують так зване обмежене (умовне) jus soli: дитина отримує громадянство за народженням лише за додаткових умов, найчастіше — якщо хоча б один із батьків уже є громадянином країни або має статус постійного резидента на момент народження дитини. У Франції, приміром, дитина іноземців автоматично стає французьким громадянином, лише якщо хоча б один із батьків сам народився у Франції. Велика Британія після реформи законодавства також відмовилася від необмеженого варіанта: дитина, народжена у Сполученому Королівстві, стає британським громадянином автоматично тільки за умови, що один із батьків є громадянином країни або постійно й легально там проживає.

Ще приблизно 30–50 держав по всьому світу застосовують ту чи іншу форму умовного «права ґрунту» — з вимогами щодо строку проживання батьків, реєстрації дитини після народження чи інших бюрократичних процедур.

Чому світ так по-різному ставиться до цього питання? Головна причина — різні історичні завдання, які ставили перед собою держави. Країни-переселенці, як США чи держави Латинської Америки, будували націю з нуля і були зацікавлені у швидкому й безумовному включенні новоприбулих у число громадян. Натомість давні європейські та азійські держави з усталеною етнічною й культурною ідентичністю традиційно визначали приналежність через кровну спорідненість, а не місце народження, — це відображає інше історичне уявлення про те, що саме робить людину частиною нації. Останніми десятиліттями до цього додався й практичний чинник: побоювання щодо «пологового туризму» та нелегальної міграції змусили частину країн (включно з Великою Британією, Ірландією, Австралією, Новою Зеландією), які раніше мали необмежене «право ґрунту», перейти на умовну модель.

Саме в цьому загальносвітовому контексті й варто розглядати нинішню боротьбу адміністрації Трампа: спроба звузити коло тих, хто автоматично отримує громадянство за народженням у США, наближає американську модель до європейської — з тією істотною різницею, що в Європі подібні обмеження закріплені у звичайному законодавстві, тоді як у США право громадянства за народженням прямо гарантоване текстом Конституції, і саме тому спроби змінити його виконавчими указами президента раз у раз наштовхуються на спротив судів.

Читати також:

США посилюють боротьбу з «пологовим туризмом»

Китайські мільярдери створюють династії через сурогатне материнство в США

Через масові затримання імміграційна система США руйнується зсередини

Світлина з відкритих джерел

News Reporter
У медіа з 2017 року. Писала для https://inpoland.net.pl/. Слідкую за подіями у світі від технологій до економічних і соціальних процесів, суспільно-політичного життя та геополітичної ситуації. Закінчила ЛНУ ім. Івана Франка за спеціальністю історія. Зараз у Львові, 7 років жила у Варшаві. Люблю книги, кіно, активний відпочинок та свою роботу.

2 thoughts on “Трамп знову намагається обмежити громадянство за народженням: нові укази після поразки у Верховному суді”

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *