Прогнози експертів вказують на подальше зростання до $4,7 трильйона в 2035 році — що у п’ять разів більше, ніж наприкінці холодної війни.

У 2024 році людство встановило новий рекорд військових витрат, які сягнули позначки $2,7 трильйона. Це означає, що кожен мешканець планети «заплатив» у середньому $334 на озброєння та військові потреби — такі дані містить доповідь ООН, оприлюднена цього тижня.

Ці цифри яскраво демонструють зростаючий розрив між інвестиціями у військову сферу та зобов’язаннями щодо досягнення Цілей сталого розвитку. Для порівняння: сума військових витрат дорівнює валовому внутрішньому продукту всього африканського континенту і перевищує економічні показники більше половини латиноамериканських держав.

Тривожні прогнози на майбутнє

Аналітики попереджають: якщо поточна тенденція збережеться, військові витрати можуть досягти $3,5 трильйона до 2030 року та $4,7 трильйона до 2035 року. Остання цифра у п’ять разів перевищує аналогічні показники періоду завершення холодної війни.

Доповідь ООН наводить вражаючі порівняння: світові військові витрати у 13 разів перевищують обсяг допомоги розвитку від заможних країн і у 750 разів — регулярний бюджет самої Організації Об’єднаних Націй.

«Надмірні військові витрати не гарантують миру. Вони відволікають критично необхідні інвестиції від охорони здоров’я, освіти, створення робочих місць або захисту від повеней та посух», — застеріг Генеральний секретар ООН Антоніу Гуттериш під час презентації звіту.

Вплив на соціальні програми та економіку

Дослідження виявляє тісний зв’язок між військовими витратами та скороченням соціальних програм. У країнах із середнім та низьким рівнем доходів кожний відсоток збільшення військових витрат призводить до пропорційного скорочення програм охорони здоров’я.

Особливо показовими є дані про створення робочих місць. Оборонна промисловість значно поступається цивільним секторам за цим показником: інвестиція в $1 мільярд у військову сферу створює лише 11 200 робочих місць, тоді як аналогічні вкладення в освіту або відновлювану енергетику забезпечили б 26 700 робочих місць.

Доповідь виявляє разючі диспропорції у розподілі військових витрат. Африка, попри те що є ареною численних збройних конфліктів, становить лише 2% світових військових витрат, хоча тут проживає 20% населення планети.

Водночас переважна частина коштів концентрується у великих державах та служить інтересам оборонної промисловості, що поглиблює вразливість найбідніших країн та гальмує досягнення цілей сталого розвитку.

Топ-15 країн із найбільшими військовими бюджетами у 2025 році

Аналіз останніх даних показує, що приблизно три чверті світових військових витрат — понад $2 трільйони — припадають лише на 15 держав.

США залишаються беззаперечним лідером

Військовий бюджет Сполучених Штатів на 2025 рік становить $962 мільярди — це більше, ніж у наступних десяти країн разом узятих. Майже 40% американського оборонного бюджету спрямовується на утримання персоналу та медичне забезпечення, тоді як пріоритетами закупівель стають ракети великої дальності, безпілотні системи та будівництво підводних човнів.

Китай посідає друге місце з оборонними витратами у $246 мільярдів, а Росія замикає трійку лідерів із $150 мільярдами.

Німеччина суттєво збільшила оборонні витрати до $109 мільярдів у 2025 році, тоді як Великобританія витрачає понад $81 мільярд.

Особливої уваги заслуговує Польща, яка нині витрачає 4% свого ВВП на оборону, ставши лідером серед європейських країн НАТО. Польща замовила сотні основних бойових танків та пускових установок HIMARS, що допомогло Європі обігнати Східну Азію та вперше з часів холодної війни стати другим за величиною регіоном за оборонними витратами.

На тлі ескалації конфліктів на Близькому Сході Саудівська Аравія ($78 мільярдів) та Ізраїль ($37 мільярдів) значно розширили закупівлі засобів протиповітряної оборони та високоточної зброї.

НАТО досягає історичного рубежу у фінансуванні

У 2025 році всі країни-члени НАТО, за винятком Ісландії, досягли рівня військових витрат у 2% ВВП — це був довгостроковий цільовий показник, якого більшість держав не могла досягти протягом майже десятиліття.

Сумарний оборонний бюджет альянсу оцінюється в $1,4 трільйона, а зростання оборонних витрат у 2025 році становить 15,9%. Військові бюджети країн НАТО послідовно зростають з 2014 року, коли востаннє було зафіксовано їх зниження.

У 2024 році цільового показника 2% ВВП досягли лише 18 країн із 32, а роком раніше таких держав було лише 10.

Амбітні плани на майбутнє

На саммиті НАТО в Гаазі у червні 2025 року було затверджено новий цільовий показник: до 2035 року країни альянсу повинні витрачати на оборону 5% ВВП. При цьому 3,5% спрямовуватимуться безпосередньо на військові потреби, а 1,5% — на пов’язану з обороною цивільну інфраструктуру.

Найближче до цього показника вже наразі перебувають країни Східної Європи: Польща (4,48%), Литва (4%), Латвія (3,73%), Естонія (3,38%). Також більше 3% ВВП на оборону витрачають Норвегія, США та Данія.

Ресурси НАТО формуються з прямих та непрямих внесків членів організації.

Загальні фонди НАТО, що становлять приблизно €4,6 мільярда на 2025 рік та до €5,3 мільярда на 2026 рік, дозволяють створювати сили та засоби й забезпечувати функціонування всієї організації.

Національні (непрямі) внески є найбільшим компонентом фінансування та включають війська і засоби, які кожна країна-член може надати НАТО для стримування, оборони та проведення військових операцій.

Принципи розподілу витрат

Усі союзники вносять вклад у фінансування за узгодженою формулою, яка базується на валовому національному доході країн-членів. Це демонструє принцип спільного фінансування та розподілу тягаря в дії.

НАТО має три основні бюджети спільного фінансування:

• Цивільний бюджет (фінансування штаб-квартири)
• Військовий бюджет (фінансування структури військового управління)
• Програма інвестицій у забезпечення безпеки (фінансування військової інфраструктури)

Сполучені Штати витрачають приблизно дві третини всіх оборонних витрат НАТО, хоча сумарне багатство країн альянсу, окрім США, майже дорівнює американському. Цей дисбаланс залишається постійним протягом усієї історії організації і став ще помітнішим після 11 вересня 2001 року. Фінансова криза 2007-2008 років та скорочення оборонних витрат у багатьох країнах НАТО до 2014 року поглибили цю асиметрію.

Нові виклики та адаптація

Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року більшість країн-членів НАТО зобов’язалися інвестувати в оборону більше коштів і швидше. На саміті у Вільнюсі 2023 року лідери узгодили нове зобов’язання про щорічні інвестиції в оборону не менше 2% ВВП.

За останнє десятиліття європейські союзники та Канада постійно збільшували свої колективні інвестиції — з 1,43% сукупного ВВП у 2014 році до 2,02% у 2024 році, коли вони інвестували в оборону загалом понад $485 мільярдів.

Технологічне оновлення та модернізація

Країни НАТО також зобов’язалися витрачати не менше 20% оборонних бюджетів на основне обладнання, включаючи дослідження і розробки. Цей показник розглядається як ключовий індикатор масштабів та темпів модернізації. Недотримання 20-відсоткового показника підвищує ризик застаріння обладнання, збільшення розриву у спроможностях та оперативній сумісності між країнами-членами, а також ослаблення оборонно-промислової бази.

Технологічні тренди

Сучасні пріоритети закупівель включають:

• Ракети великої дальності
• Безпілотні системи
• Засоби протиповітряної оборони
• Високоточну зброю
• Системи кібербезпеки
• Супутниковий зв’язок

Економічні та соціальні наслідки зростання військових витрат

Експерти ООН наголошують на парадоксальності ситуації: зростання військових витрат не гарантує безпеки, але точно відволікає ресурси від критично важливих сфер розвитку.

Поточна ескалація інвестицій в озброєння збільшує вразливість найбідніших країн та уповільнює досягнення цілей сталого розвитку, водночас сприяючи великим державам та оборонній промисловості.

Міжнародні організації пропонують розглянути альтернативні способи використання коштів:

• Інвестиції в освіту створюють більше робочих місць
• Проєкти відновлюваної енергетики мають вищу економічну віддачу
• Програми охорони здоров’я забезпечують довгострокову стабільність

Регіональні особливості

Різні регіони світу демонструють відмінні підходи до військових витрат. Європа вперше з часів холодної війни обігнала Східну Азію за обсягом оборонних витрат, що відображає зміну геополітичних пріоритетів.

Країни Близького Сходу суттєво збільшують витрати на системи оборони, реагуючи на регіональні конфлікти. Водночас Африка, попри численні конфлікти, залишається недофінансованою у військовому плані.

Висновки та перспективи

Рекордні військові витрати 2024 року відображають зростаючу нестабільність світового порядку та зміну пріоритетів національної безпеки. Водночас це ставить серйозні питання про баланс між оборонними потребами та соціально-економічним розвитком.

Прогнози на наступне десятиліття показують подальше зростання військових витрат, що може кардинально змінити глобальну економіку та соціальні пріоритети. Особливо важливим стає питання ефективності цих інвестицій та їхнього впливу на довгострокову стабільність і процвітання.

Міжнародна спільнота стоїть перед складним вибором: як забезпечити безпеку, не жертвуючи розвитком, освітою, охороною здоров’я та боротьбою з бідністю. Відповідь на це питання визначатиме майбутнє людства в наступні десятиліття.

Читати також:

Представник ООН: війна в Україні завдає величезних збитків екології

Breaking News зі США: нас чекає війна між США та Китаєм, перспективи Конгресу 118-го скликання

Світлини з відкритих джерел