Вашингтон відмовився від розгортання в Німеччині батальону, оснащеного крилатими ракетами Tomahawk із дальністю до 2 500 кілометрів. Пентагон скасовує рішення попередньої адміністрації Байдена — про це повідомляють агентство Reuters та газета Financial Times.
Домовленість про розміщення цих систем була досягнута ще у 2024 році між тодішнім президентом США Джо Байденом та канцлером ФРН Олафом Шольцем. Передбачалося, що це стане тимчасовим заходом до того моменту, коли Європа розробить власні аналогічні ракетні комплекси.
Рішення про скасування розгортання викликало серйозне занепокоєння серед німецьких експертів з безпеки. Кристіан Мьоллінг назвав відмову від Tomahawk «набагато тривожнішою новиною», ніж виведення понад 5 000 американських військовослужбовців із Німеччини. За його словами, ці ракети «здатні стримати Росію ще на етапі розгортання — тобто не лише тоді, коли вона підійде до кордону НАТО, а значно раніше».
Експерт Ніко Ланге констатував, що зміни зачеплять і батальйон далекобійних ракетних систем, який попередня адміністрація планувала розгорнути в країні пізніше у 2026 році. Базовані в Калінінграді російські ракети, на думку Ланге, «становлять для нас загрозу», тоді як власної «контрзагрози» Берлін наразі не має — і отримати її від Вашингтона вже не вийде.
Карло Масала з Університету бундесверу в Мюнхені попередив про утворення «серйозного пробілу в потенціалі стримування Росії, заповнити який за допомогою європейської зброї вдасться лише згодом».
5 000 солдатів — на вихід
Рішення щодо ракет стало не єдиним ударом по трансатлантичній безпековій архітектурі. Міністр оборони США Піт Хегсет наказав вивести з ФРН близько 5 000 військовослужбовців протягом найближчих 6–12 місяців. Трамп натякнув, що скорочення можуть бути значно масштабнішими: «Ми збираємося урізати значно більше, ніж 5 000», — заявив він журналістам.
Рішення ухвалили на тлі невдоволення адміністрації Трампа Німеччиною та іншими союзниками по НАТО через недостатню підтримку США під час конфлікту з Іраном. Головний речник Пентагону Шон Парнелл підтвердив виведення військ, зазначивши, що рішення «ухвалене після всебічного перегляду розміщення сил відомства в Європі та з урахуванням потреб театру бойових дій».
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус уперше прокоментував плани США: такий крок Вашингтона був очікуваним, а європейські держави мають швидше посилювати власну обороноздатність і брати більше відповідальності за безпеку континенту. Майбутні оборонні місії, за словами міністра, реалізовуватимуться у тісній співпраці з Великою Британією, Францією, Італією та Польщею — «Великою п’ятіркою» європейської оборони.
Заява Трампа стала несподіванкою для представників оборонного відомства США. Останній огляд глобальної присутності військ не передбачав значних скорочень у Європі. Проте чиновники наголошують на необхідності ставитися до погроз президента серйозно, нагадуючи про його наказ 2020 року щодо виведення 12 тисяч військових з Німеччини, який тоді так і не був реалізований.
Черга за Іспанією та Італією
На цьому Трамп не зупинився. На запитання журналіста, чи розглядає він виведення американських військ з Італії та Іспанії, Трамп відповів: «Ймовірно… Чому б і ні? Італія нам нічим не допомогла, а Іспанія поводилася жахливо — абсолютно жахливо». За його словами, рішення щодо скорочення присутності в Європі може бути прийняте найближчим часом.
Станом на грудень 2025 року на закордонних базах у Європі перебувало трохи більше 68 000 американських військовослужбовців, більше половини з яких — близько 36 400 — базуються в Німеччині. За даними AFP, в Італії дислокувалися 12 662 американських військових, а в Іспанії — 3 814 осіб.
Претензії Трампа до Мадрида значно глибші, ніж питання чисельності контингенту. Трамп обурений відмовою європейських партнерів по НАТО підтримати його дії проти Ірану, особливо Іспанії, яка закрила свій повітряний простір для американської авіації. 3 березня 2026 року він наказав міністру фінансів зупинити всю торгівлю з Іспанією. Також Пентагон висунув ідею призупинити членство Іспанії в НАТО та переглянути визнання США Фолклендських островів як володіння Великої Британії.
Реакція Мадрида виявилася рішучою. Прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес рішуче відкинув погрозу Трампа, заявивши про свою незгоду з війною та порушенням «міжнародного права». Міністр закордонних справ Хосе Мануель Альбарес наголосив на тому, що Іспанія є «надійним союзником» у НАТО, а її відданість євроатлантичній безпеці не може бути поставлена під сумнів.
НАТО офіційно заявило, що не має юридичних інструментів для виключення або призупинення членства держав — коментуючи інформацію про можливий тиск США на Іспанію.
Що стосується Риму, міністр оборони Італії Гвідо Крозетто висловив нерозуміння планів Вашингтона, наголосивши на лояльності Рима. Прем’єр-міністр Джорджія Мелоні підкреслила, що НАТО залишається ключовим елементом безпеки, а його європейський компонент має доповнювати американський, а не протистояти йому.
Антиєвропейська риторика Трампа посилилася і включає погрози виходу з НАТО через розбіжності щодо іранського питання. Один із неназваних німецьких чиновників зауважив, що виведення американських військ послабило б передусім самі Сполучені Штати, і назвав подібні заяви «політикою грубих погроз». Європа все голосніше говорить про необхідність власної стратегічної автономії — і дедалі менше розраховує на Вашингтон.
Джерело: DW
Читати також:
Світлина з мережі Х
