У рейтингу найбагатших іммігрантів США за 2025 рік є українець з єврейським корінням, який змінив світ спілкування.
У рейтингу найбагатших іммігрантів США за 2025 рік, складеному журналом Forbes, зафіксовано новий рекорд — 125 осіб. Серед них на дев’ятому місці розташувався наш співвітчизник Ян Кум, чий статок оцінюється у 16,9 мільярда доларів. Це історія про те, як хлопець із невеликого українського міста створив додаток, який кардинально змінив способи комунікації мільярдів людей по всьому світу.
Дитинство в тіні Києва
24 лютого 1976 року в столиці України народився хлопчик, якого назвали Яном. Втім, дитинство майбутнього мільярдера пройшло не в Києві, а у Фастові — невеликому містечку за сімдесят кілометрів від столиці. Батько Борис Якович працював директором пересувної механізованої колони, керуючи будівництвом лікарень та шкіл, а мати Фаїна Семенівна вела домашнє господарство.
Життя єврейської родини Кумів було далеким від розкоші. У їхньому домі часто відключали електрику, гарячої води не було взагалі. Туалет розташовувався у дворі, й навіть у двадцятиградусні морози доводилося бігати на вулицю. Батьки намагалися рідше розмовляти телефоном, побоюючись прослуховування з боку «органів».
Ян не відзначався зразковою поведінкою — у школі його знали як порушника спокою. Математика та фізика цікавили хлопця значно менше за футбол та бокс. Але справжні випробування чекали родину попереду.
Втеча до американської мрії
Початок 1990-х приніс кардинальні зміни в життя мільйонів радянських громадян. Розпад СРСР, економічна криза, зростання побутового антисемітизму — усе це змусило родину Кумів прийняти болісне рішення про еміграцію. У 1992 році шістнадцятирічний Ян разом із матір’ю та бабусею покинув рідну землю назавжди. Батько залишився в Україні, мріючи приєднатися до родини пізніше, але цим планам не судилося здійснитися — у 1997 році він помер у віці п’ятдесяти років.
Маунтін-В’ю, невелике містечко в Каліфорнії, стало новим домом для української родини. Американський уряд надав їм скромне житло — двокімнатну квартиру на околиці, соціальну допомогу та продуктові талони. Фаїна Семенівна влаштувалася нянею, а Ян підробляв, миючи підлоги в сусідньому магазині за мізерну платню.
Адаптація до американського життя давалася важко. Високий, майже метр дев’яносто, худорлявий підліток став об’єктом насмішок однолітків. Відсутність автомобіля в родині — в Америці це справжнє соціальне тавро — лише посилювала його ізоляцію. Ян не міг звикнути до поверхневого стилю спілкування американських підлітків, постійно згадуючи українських друзів, з якими провів десять шкільних років.
Перші кроки в світі технологій
Доля розпорядилася так, що родина Кумів оселилася в самому серці Кремнієвої долини — світової Мекки інформаційних технологій. Саме тут вісімнадцятирічний Ян серйозно зацікавився програмуванням. Він купував підручники в букіністичних лавках, придбав дешевий комп’ютер та почав писати свої перші програмні коди.
Молодий програміст приєднався до хакерської групи w00w00 — не тієї, що займалася крадіжкою даних, а справжньої спільноти ентузіастів, серед яких згодом виросли засновники багатьох технологічних компаній. Це знайомство стало першим кроком до майбутнього успіху.
У 1998 році Ян вступив до Університету штату Каліфорнія в Сан-Хосе, але паралельно з навчанням влаштувався на роботу в престижну аудиторську компанію Ernst & Young, де займався тестуванням систем безпеки. Згодом йому запропонували проаналізувати рекламну платформу Yahoo — завдання, яке він виконав настільки блискуче, що його одразу прийняли до штату найбільшої на той момент пошукової системи.
Коли виник конфлікт між роботою та навчанням, Ян без вагань покинув університет. Мрія здавалася здійсненою — молодий іммігрант з України працював у найкращій технологічній компанії світу.
Дружба, що змінила долю
У Yahoo Ян познайомився з Брайаном Ектоном, який був на три роки старший і встиг повчитися в трьох університетах. Ектону імпонувало, що Кум «дуже серйозний, не намагався сподобатися, як усі інші», робив те, що вважав правильним, не озираючись на оточення.
Коли у 2000 році від раку померла мати Яна, Брайан став справжньою опорою для свого колеги. «Він запросто запрошував мене в гості», — згадував пізніше Кум. Друзі багато часу проводили разом, грали у футбол та фрісбі.
Майже десять років обидва працювали в Yahoo, поступово піднімаючись кар’єрними сходами. Але з часом їм стало очевидно, що обслуговувати корпорацію рекламою — не те, чим вони хочуть займатися. «Біганина з рекламою пригнічує, — сказав Кум пізніше. — Ви не покращите чиєсь життя, зробивши більш якісну рекламу».
У вересні 2007 року друзі залишили концерн і влаштували собі річну відпустку: подорожували Південною Америкою, грали в улюблений фрісбі та просто насолоджувалися свободою.
Момент прозріння
Повернувшись до США, Ян та Брайан спробували влаштуватися на роботу в найпопулярнішу соціальну мережу того часу — Facebook. Але її засновник Марк Цукерберг вважав їх «неперспективними» та відмовив у працевлаштуванні. «Так, ми члени його клубу відмовників», — жартували партнери.
Завдяки заощадженням, зібраним за час роботи в Yahoo (близько 400 тисяч доларів), Ян міг не турбуватися про майбутнє. Але все змінилося в січні 2009 року, коли він купив iPhone — кишенькову персональну комп’ютерну систему від Apple. Ян одразу відчув фантастичний потенціал магазину додатків, особливо в сфері месенджерів.
Ідея прийшла несподівано. Показуючи своєму другові з Росії Алексу Фішману список контактів у смартфоні, Ян пояснював, як здорово було б створити додаток, у якому іменам людей присвоювалися би статуси: не можете взяти слухавку, бо розмовляєте телефоном, перебуваєте в спортзалі, або у вашого мобільного скоро розрядиться батарея.
Народження WhatsApp
24 лютого 2009 року — в день свого тридцять третього дня народження — Ян Кум заснував компанію WhatsApp Inc. Назва була каламбуром, заснованим на фразі «What’s up?» (як справи?), де замість «up» стояло співзвучне «App» (додаток).
Втім, самого додатка на момент реєстрації юридичної особи ще не існувало. Його первинна версія часто давала збої. Ян цілими днями дописував код, «навчаючи» WhatsApp синхронізуватися з будь-яким телефонним номером по всьому світу. Лише на врахування регіональних нюансів у нього пішло кілька місяців рутинної праці.
Був момент, коли Ян готовий був здатися. «Ти будеш повним ідіотом, якщо кинеш усе зараз. Потерпи ще хоча б пару місяців», — переконав його Ектон.
Порятунок прийшов несподівано: у червні 2009 року Apple запустила опцію push-сповіщень, завдяки якій додатки змогли нагадувати про себе, навіть коли власники iPhone не користувалися ними. Ян оперативно оновив WhatsApp, і тепер щоразу, коли користувач змінював свій статус, сервіс миттєво сповіщав про це весь список контактів.
Феноменальний успіх
«Ми хотіли розробити ідеальний додаток, яким могла б користуватися шістдесятирічна бабуся без будь-яких навичок роботи з комп’ютером», — пояснював Кум свою філософію.
Конкурентною перевагою WhatsApp стала його простота: логіном сервісу ставав ваш телефонний номер. Коли з’явилася нова версія з опцією обміну повідомленнями, аудиторія різко зросла до 250 тисяч користувачів.
Брайан Ектон залучив для сервісу перші інвестиції — 250 тисяч доларів від колишніх співробітників Yahoo. Разом вони орендували кілька кімнат на колишньому складі в Сан-Хосе. Взимку співробітники кутались у теплі ковдри, щоб зігрітися, а працювати доводилося за дешевими столами.
Переломний момент настав, коли оновлений WhatsApp «навчився» відправляти фотографії. Приплив нових користувачів різко прискорився, і до початку 2011 року сервіс злетів на вершину рейтингу найпопулярніших додатків.
Філософія мінімалізму
Стиль життя Яна Кума ліг в основу сервісу: самостійність, нічого зайвого та послідовність у всьому. На столі у Кума багато років була приклеєна етикетка: «Жодної реклами, жодних ігор, жодної балаканини!»
«Маркетинг і преса піднімають пил, — пояснював засновник сервісу. — А пил потрапляє в очі. І ви більше не можете фокусуватися на продукті».
Ян не терпів, коли його зараховували до бізнесменів. У 2012 році він написав у Twitter: «Наступний, хто назве мене підприємцем, отримає ляпаса від мого тілоохоронця». Адже підприємців мотивує передусім бажання заробляти гроші, а його команда прагнула створювати лише корисні продукти.
«Роби те, що корисно, а не прибуткове», — проголошував він свою життєву філософію.
Угода століття
Через п’ять років після заснування компанії WhatsApp став найнадійнішим, найстабільнішим і найвідомішим месенджером у світі, забезпечуючи понад 30 мільйонів користувачів на місяць миттєвим обміном текстовими повідомленнями, зображеннями, відео, аудіо та документами — і все це без реклами.
Компанія викликала велику цікавість у Кремнієвій долині. WhatsApp став для операторів мобільного зв’язку таким же кошмаром, яким був Skype для компаній стаціонарного зв’язку. Власники смартфонів отримали практично безкоштовний месенджер.
Незважаючи на те, що в першій половині 2014 року виручка компанії зросла на 50%, вона досягла лише 15 мільйонів доларів, а чисті збитки склали 232,5 мільйона. Проте придбанням WhatsApp дуже зацікавилися інші фірми.
Бажання придбати WhatsApp висловили компанії-гіганти, насамперед Facebook і Google. Остання пропонувала купити месенджер за мільярд доларів, але глава Facebook Марк Цукерберг запропонував рекордну суму — 19 мільярдів.
9 лютого 2014 року Марк запросив Яна пообідати в своєму домі та офіційно запропонував приєднати його компанію до Facebook. Договір про продаж був підписаний у будівлі, де двадцять років тому Ян із матір’ю стояв у черзі за соціальною допомогою.
Ця угода миттєво зробила засновників месенджера мільярдерами. Статок Кума, включаючи 45% акцій, за оцінкою Forbes, дорівнював 6,8 мільярда доларів, а Брайан заробив 4 мільярди.
Конфлікт принципів
Головною умовою продажі WhatsApp було збереження його операційної незалежності. Обидва колишні співвласники продовжували керувати нею як автономною компанією, а Ян залишився головним виконавчим директором і увійшов до Ради директорів Facebook.
На початку Цукерберг дотримувався договору, вважаючи, що придбання WhatsApp прискорить зростання кількості користувачів. Facebook отримав доступ до даних користувачів — додаткову базу, що дозволяла збільшити прибуток.
Проте незабаром виникли суперечності. На відміну від Facebook, який намагається дізнатися якомога більше про кожного користувача, WhatsApp не збирав особисту інформацію, а повідомлення видалялися з серверів після доставки.
Цукерберг хотів, щоб WhatsApp якнайшвидше став прибутковим, а Кум відстоював приватність користувачів і захищав шифрування, яке не дозволяло читати переписку.
«Ні в кого немає права підслуховувати, — заявляв Кум. — Це нагадує тоталітарну державу, від якої я втікав у дитинстві сюди, щоб жити в демократії, зі свободою слова».
Розставання з дітищем
Спроби змінити стратегію розвитку WhatsApp, впровадити через нього рекламу та використовувати персональні дані користувачів, послабивши стандарти шифрування, наткнулися на впертий опір засновників месенджера.
У Яна Кума виник затяжний конфлікт із Марком через скандали з витоком даних користувачів. Він все рідше з’являвся в офісі і 30 квітня 2018 року офіційно покинув Раду директорів Facebook без гучних заяв.
«Я йду в той час, коли WhatsApp — це більше, ніж я міг собі уявити, — заявив Кум. — Неймовірно сильна команда продовжить робити дивовижні речі. Мені знадобиться трохи часу, щоб зайнятися речами, які мені подобаються поза інтернет-індустрією. Наприклад, я буду збирати рідкісні Porsche, займатися своїми автомобілями та грати в алтімат».
Для нього Porsche був символом успіху: «Бажання володіти таким автомобілем стало для мене вирішальним стимулом краще вчитися і наполегливіше працювати».
Життя після WhatsApp
У 2018 році Ян Кум займав 135-е місце в рейтингу мільярдерів за версією Bloomberg. Його статок оцінювався в 10,5 мільярда доларів. За рік він продав половину своїх акцій компанії Facebook на 5 мільярдів і міг собі дозволити не поспішати.
Створювач WhatsApp активно займається філантропією. У листопаді 2014 року він пожертвував 1 мільйон доларів, а в грудні 2016-го ще півмільйона до Фонду FreeBSD, який спонсорує розробників. Тоді ж віддав 556 мільйонів Громадському фонду Кремнієвої долини.
Ян Кум був одним із небагатьох топ-менеджерів у структурах Facebook, які відкрито підтримували президента США Дональда Трампа.
Історія Яна Кума — це не просто біографія успішного підприємця, а свідчення того, як іммігрантський менталітет може стати рушійною силою досягнень. За словами іншого мільярдера-іммігранта Нубара Афеяна, співзасновника Moderna: «Мислення іммігранта, по суті, говорить: ‘Мені нічого не належить, я не маю права на ці речі від народження, я повинен працювати, щоб досягти цього, і робити це краще'».
Шлях іммігранта часто сповнений труднощів, але придбана в ході цього шляху стійкість стає перевагою. Саме такий менталітет, на думку багатьох експертів, зробив Америку великою державою.
Ян Кум довів, що походження та стартові умови не визначають долю людини. Головне — це наполегливість, принциповість і вміння бачити можливості там, де інші бачать лише проблеми. Його історія надихає мільйони людей по всьому світу, показуючи, що американська мрія все ще можлива для тих, хто готовий боротися за неї.
Сьогодні WhatsApp використовують понад 2 мільярди людей у всьому світі. Це не просто месенджер — це інструмент, який об’єднує людей, незалежно від кордонів, культур та мов. І все це завдяки хлопцю з невеликого українського міста, який повірив у свою мрію і зміг її здійснити.
Хоча Ян Кум не одружений і не має дітей, з 2013 року він зустрічається з українською моделлю татарського походження Евеліною Мамбетовою. Підприємець веде досить приватний спосіб життя, уникаючи зайвої публічності та зосереджуючись на своїх захопленнях поза світом технологій.
Офіційна сторінка Яна Кума в соціальній мережі Фейсбук
Офіційна сторінка програміста в соціальній мережі Інстаграм
Офіційна сторінка Яна Кума в соціальній мережі Твіттер
Читати також:
Мільярдери Америки: портрет найбагатших людей у кожному штаті
Касир автозаправки в США виявив рідкісну монету вартістю 3,2 мільйона доларів
Світлини з відкритих джерел
