Президент США Дональд Трамп із 1 січня по 21 вересня 2026 року щонайменше 890 разів публічно згадав ім’я свого попередника Джо Байдена, перетворивши його на головну мішень власної передвиборчої риторики напередодні проміжних виборів.
Про це свідчить детальний аналіз публічних виступів і публікацій Трампа, проведений агентством Reuters.
Байдена згадали майже на 200 офіційних заходах та в інтерв’ю глави держави, а також приблизно у 190 його публікаціях у соціальній мережі Truth Social.
Якщо розкласти згадки за темами, то щонайменше 210 разів Трамп прив’язував ім’я екс-президента до питань економіки та інфляції, 168 разів — до теми імміграції та охорони кордону, а 138 разів — до зовнішньої політики та національної безпеки. Паралельно американський лідер покладав на Байдена відповідальність за широкий спектр інших внутрішніх проблем країни — зокрема, звинувачував його в нестачі боєприпасів у американських збройних силах, високих цінах на житло та кризовому стані сталеливарної галузі.
Критика на адресу Байдена лунала на найрізноманітніших майданчиках і заходах — як у Білому домі, так і за його межами: від прем’єри документального фільму першої леді Меланії Трамп і Національного молитовного сніданку до традиційного великоднього катання яєць на Південному газоні Білого дому.
Добовий рекорд за кількістю згадок Байдена Трамп встановив у липні під час саміту НАТО в Туреччині, згадавши свого попередника 16 разів протягом одного дня.
Не лише Байден: давня ворожнеча з Обамою
Байден — далеко не єдиний демократ, якого Трамп регулярно згадує у своїй риториці. Не менш тривалою і публічно резонансною залишається його багаторічна конфронтація з Бараком Обамою, яка сягає корінням у так звану «birther»-конспірологію — саме з неї Трамп фактично розпочав свою політичну кар’єру, роками наполягаючи, нібито 44-й президент народився не в США і тому нібито не мав права балотуватися на посаду. Пізніше Трамп безпідставно звинувачував Обаму й у «прослуховуванні» власних телефонних ліній напередодні виборів 2016 року — заяви, які так і не отримали жодного підтвердження й були спростовані ФБР.
Ворожнеча набула майже символічного виміру навесні 2025 року, коли Трамп розпорядився замінити офіційний портрет Обами у вестибюлі Білого дому власним живописним зображенням — з моменту, коли він, поранений під час замаху на мітингу в Батлері (штат Пенсильванія), піднімав закривавлений кулак угору . Портрет Обами не прибрали остаточно, а лише перевісили на протилежну стіну того самого коридору — втім, сам факт заміни портрета чинним президентом більшість оглядачів назвали безпрецедентним кроком, адже традиційно новий портрет глави держави з’являється у стінах резиденції вже після завершення каденції.
Ще більш скандальним епізодом стала історія з відео, яке Трамп опублікував у своєму акаунті Truth Social на початку лютого 2026 року: у ролику, присвяченому конспірологічним теоріям про «вкрадені» вибори 2020 року, Барак і Мішель Обама постали в образах мавп під супровід пісні «The Lion Sleeps Tonight» . Публікація миттєво викликала хвилю обурення: провідні представники Демократичної партії назвали вчинок президента «огидним», а окремі республіканські сенатори відкрито визнали ролик расистським. Прес-секретарка Білого дому Кароліна Левітт відмовилася визнавати провину, заявивши, що йдеться лише про уривок популярного інтернет-мему, де Трампа зображено «королем джунглів», а демократів — персонажами мультфільму «Король Лев». Публікацію зрештою прибрали з акаунта президента, а в Білому домі пояснили це «помилкою одного зі співробітників».
Мемна культура як частина президентського стилю
Схильність Трампа й дотичного до нього оточення активно використовувати меми та провокативні візуальні образи вже давно стала окремою темою для журналістів і карикатуристів. Так, ще в лютому 2025 року команда швидкого реагування президента з гордістю оприлюднила у соцмережах фотографію обкладинки New York Post із тюремним фото Трампа, оформлену в рамку і повішену прямо в кабінеті — підпис до публікації жартівливо повідомляв, що «новий офісний декор щойно з’явився» . Подібні кроки — напівжартівливі, напівпровокативні — стали своєрідною візитівкою другої каденції: політичні опоненти сприймають їх як образливі випади, тоді як прихильники — як демонстрацію впевненості й уміння президента посміятися над власною історією.
Водночас офіційні портрети самого Трампа також неодноразово ставали приводом для суспільних дискусій. Взимку 2025–2026 років вигляд президента на святковому портреті з першою леді, де обоє зобразили доволі похмурі вирази обличчя замість традиційної різдвяної усмішки, спричинив хвилю жартів у соцмережах . Не менш активно обговорювався і оновлений портрет Трампа в Смітсонівській національній портретній галереї, з якого, за повідомленнями американських медіа, прибрали згадки про імпічменти президента та події штурму Капітолія 6 січня.
Усе це — від сотень публічних згадок Байдена до мемів про Обаму й суперечок довкола власних портретів — складає доволі цілісну картину комунікаційної стратегії чинної адміністрації: перетворення попередників-демократів на постійну мішень публічної риторики залишається одним із найпослідовніших елементів президентського стилю Дональда Трампа напередодні листопадових проміжних виборів.
Читати також:
Хантер Байден заявив Такеру Карлсону як йому хотіли «пришити» дитячу порнографію на його ноутбуці
Трамп оголосив про скасування майже всіх указів Байдена
Світлина з відкритих джерел
