Чому американський президент так поспішно залишив Південну Корею після переговорів з китайським лідером?

У Південній Кореї відбулася довгоочікувана зустріч голови КНР Сі Цзіньпіна з президентом США Дональдом Трампом. Переговори на авіабазі Кімхе в Пусані тривали 1 годину 40 хвилин, після чого Трамп несподівано покинув країну, пропустивши саміт АТЕС.

Перша зустріч за шість років

Це перша особиста зустріч двох лідерів після повернення Трампа до Білого дому на другий термін. Востаннє вони бачилися 2019 року на полях саміту G20 в Осаці. Зустріч розпочалася з рукостискання, яке тривало цілих 25 секунд — навіть ставки на Polymarket, де букмекери приймали парі на тривалість цього рукостискання, підтвердили несподіваний результат.

«Для мене честь зустрітися сьогодні з моїм давнім другом — видатним і шанованим головою Китаю. Ми проведемо переговори. Думаю, що ми вже досягли згоди з багатьох питань і зараз досягнемо згоди ще з низки питань. Голова Сі — великий лідер великої країни. Вважаю, у нас будуть фантастичні відносини протягом тривалого часу», — заявив Трамп на початку зустрічі.

Сі Цзіньпін у відповідь використав яскраву метафору: «Зіткнувшись з бурями та викликами, ми з вами, як рульові, повинні визначити напрямок і керувати загальною ситуацією, забезпечуючи стабільний рух уперед корабля китайсько-американських відносин».

Результати переговорів: що отримали сторони

Дональд Трамп оголосив про зниження мит на китайські товари з 57% до 47% в обмін на заходи Пекіна щодо припинення експорту до США компонентів наркотику фентанілу. Президент США також повідомив про укладення однорічної торговельної угоди щодо рідкісноземельних металів та критично важливих мінералів.

Глава Китаю високо оцінив миротворчу діяльність Трампа, водночас зазначивши, що Пекін і Вашингтон не завжди сходяться у поглядах. За словами Сі, з початку цього року лідери США та КНР провели три телефонні розмови й обмінялися кількома листами. Він підкреслив, що дипломатичні команди двох країн досягли базового консенсусу щодо вирішення ключових проблем і обнадійливого прогресу.

Трамп заявив, що відвідає Китай у квітні 2026 року, а згодом очікує візиту Сі Цзіньпіна до Флориди або Вашингтона. Найімовірніше, США спробують прив’язати поїздку китайського лідера до проміжних виборів у Конгрес, тобто до листопада 2026 року, аби республіканці продемонстрували свій вплив на світову ситуацію.

Невирішені питання: нафта та Тайвань

Найбільш показовим стало те, про що Трамп не говорив. За його власними словами, він не обговорював питання закупівель Китаєм російської нафти та не порушував тайванську тему. Це рішення багато аналітиків розцінюють як фіаско американської політики.

Американський міністр енергетики Кріс Райт до переговорів заявляв, що США можуть замінити Росію в постачаннях газу та нафти Китаю, якщо КНР вирішить скоротити закупівлі російських енергоносіїв. Однак це питання навіть не було винесене на обговорення.

Тим часом 29 жовтня «Газпром» у четвертий раз за місяць оновив історичний рекорд добових поставок газу до Китаю по «Силі Сибіру». Очевидно, що Трамп не добився від Китаю змін щодо закупівель російської нафти та газу, про які говорив раніше.

Заяви Сі Цзіньпіна за підсумками зустрічі:

Торгівельно-економічні зв’язки мають залишатися рушійною силою відносин Китаю та США, а не бути каменем спотикання. Обидві країни повинні підтримувати взаємодію на всіх рівнях і за всіма каналами для покращення взаєморозуміння.

Китай і США можуть разом працювати для досягнення значущіших цілей на благо всього світу. Пекін і Вашингтон мають належним чином взаємодіяти на міжнародній та регіональній арені.

Сі Цзіньпін також нагадав, що Китай у 2026 році прийматиме саміт АТЕС, а США — G20, тому сторонам варто підтримувати одне одного й прагнути до позитивних результатів обох самітів.

CNN: угода Трампа несе великі ризики

Американська телекомпанія CNN оцінила результати переговорів критично. За їхніми висновками, президент США поступався китайському лідерові в торговій війні «на кожному кроці», і незрозуміло, чи отримають Сполучені Штати щось натомість.

Трамп оцінив переговори з Сі Цзіньпіном на 12 балів із 10. Проте реальні результати виглядають неоднозначно. Жодних кардинальних змін у сформованій ситуації не відбулося, а ключові для США питання взагалі залишилися поза порядком денним.

У Сі Цзіньпіна в жовтні-листопаді 2026 року відбудеться пленум ЦК — принаймні так було останні десятиліття. Поїздку до США близько до пленуму можуть сприйняти як слабкість китайського лідера. Тому Китаю вигідний або вересень 2026-го, або кінець листопада чи навіть грудень — заразом можна буде створити умови для спілкування з потенційними переможцями президентської гонки 2028 року.

Протокольна битва розгорнеться навколо термінів візиту Сі Цзіньпіна — вересень чи листопад, тому США тиснутимуть на Китай у липні-серпні. Сенсу для Сі Цзіньпіна їхати одразу після візиту Трампа до Китаю — немає. Не виключено, що криза між Китаєм і США розширюватиметься через об’єктивні обставини, і враховуючи, що в Сі Цзіньпіна вибори 2027 року, варіант «не приїхати» також розглядатиметься. Нагадаємо, що між нинішньою та попередньою зустрічами двох лідерів минуло близько шести років.

Несподіваний від’їзд Трампа

Трамп вилетів до США одразу після зустрічі з Сі Цзіньпіном, пропустивши саміт АТЕС. Цей крок викликав численні запитання: чому американський президент так поспішав? Візит, який мав відбутися в січні, перенесли на квітень — тобто США беруть велику паузу. Ця пауза пов’язана, зокрема, з війною в Україні. Втім, є більш вірогідна версія — скасування візиту до Китаю взагалі. Деякі аналітики припускають, що китайці в останні хвилини змусили Трампа піти ще й на додаткову поступку щодо мит. Саме тому перед зустріччю виникла «ядерна тема».

Ядерні випробування як тиск

Безпосередньо перед зустріччю Трамп оголосив у своїй соцмережі Truth Social, що віддав наказ американському військовому відомству знову розпочати ядерні випробування. Із висловлювань Трампа неможливо зробити однозначний висновок, про що саме йдеться: про відновлення ядерних вибухів, які провідні ядерні держави не проводять уже десятки років, чи, наприклад, про тестові пуски ракет.

Віце-президент США Джей Ді Венс пояснив рішення президента так: «Для національної безпеки США важливо бути впевненими, що наш ядерний арсенал справді справний, і це частина системи випробувань. Щоб не було різночитань: ми знаємо, що він працює належним чином, але час від часу його потрібно перевіряти, і президент просто хоче бути впевненим, що ми це робимо».

The New York Times зазначила, що доручення Трампа військовим готуватися до відновлення ядерних випробувань може спровокувати нову гонку озброєнь з Китаєм і Росією. Напередодні зустрічі американські ЗМІ повідомили, що США можуть завдати точкового удару із застосуванням системи залпового вогню HIMARS у Південно-Китайському морі з метою демонстрації сили Пекіну.

Під час зустрічі в Кореї Китай оголосив про намір до 2030 року здійснити пілотовану посадку на Місяць. Це повідомлення не було випадковим — воно демонструє технологічну та економічну міць КНР саме в момент переговорів зі США.

Висновки: хто переміг?

Багато експертів вважають результати зустрічі повною та беззаперечною перемогою Китаю. Трамп знизив мита з 57% до 47%, не домігся жодних поступок щодо російської нафти, не порушив тайванське питання, погодився на візит до Китаю лише через півроку, а головне — продемонстрував готовність іти на поступки заради зустрічі.

Водночас для США ця зустріч може бути тактичною паузою. Перенесення візиту дає Трампу час для вирішення російсько-української війни та зміцнення переговорних позицій. Однорічна угода про рідкісноземельні метали дозволяє щороку переглядати умови, зберігаючи важіль впливу.

Китайська делегація, яку супроводжували віце-прем’єр Хе Ліфен, Ван І та глава секретаріату ЦК Цай Ці, продемонструвала налаштованість на довгострокову роботу. Обидві сторони підкреслили важливість стабільності у двосторонніх відносинах, хоча розбіжності залишаються фундаментальними.

Час покаже, чи стане ця зустріч справді поворотним моментом у китайсько-американських відносинах, чи лише черговим епізодом у тривалому протистоянні двох наддержав. Одне очевидно: геополітична шахівниця стає дедалі складнішою, і кожен хід має далекосяжні наслідки для всього світу.

Читати також:

Золото, золото і ще раз золото: як Трампа осипали коштовностями в Азії (+Відео)

Світлина з відкритих джерел