Чому економіка США, попри всі ознаки та індикатори ніяк не вповзає в рецесію, розглянемо, яких результатів досягла промислова політика у виконанні «байденоміки».
Байден, розповідаючи про успіхи своєї економічної політики, заявив, що його курс названо «байденомікою» газетами Financial Times і The Wall Street Journal. Що це означає в економічному сенсі для Штатів?
Бум промислового будівництва в США
З кінця першого кварталу 2023 року економічні оглядачі не без подиву поширюють та коментують дані про інвестиції приватного сектора в об’єкти обробної промисловості США (мал. 1). Вартість введеного в експлуатацію приватного виробничого будівництва в США у червні 2023 року досягла неймовірної позначки 195 млрд доларів. Починаючи з березня 2022 року цей показник перевалив за 100 млрд дол. і продовжував своє експоненційне зростання, що почалося з вересня 2021 року з позначки 80 млрд дол. абсолютним обсягам попередні періоди зростання 2007-09 та 2013-15 рр.
Малюнок 1. Загальні витрати на приватне промислове будівництво в США, млн дол., помісячні показники, 1993 – 1 червня 2023 року.
Джерело:
https://fred.stlouisfed.org/series/PRMFGCONS
Очевидно, дана динаміка вкладень у нові виробничі потужності на території США змушує команди економічного розвитку та фахівців із виробництва по всій країні працювати у напрузі. Внаслідок потрясінь, викликаних пандемією COVID, недавніми геополітичними подіями, а також прийняттям різних знакових законів про стимулювання економіки, було відкрито шлюзи для мільярдів доларів у вигляді стимулів. В результаті виникло щось на зразок земельного ажіотажу, часто пов’язаного з мегапроєктами, такими як Intel Corp. вартістю 20 млрд дол. та площею 1000 акрів у штаті Огайо або Ford Motor Co. у Західному Теннессі «Блакитний овал».
Корпоративні та державні гроші для нарощування виробництва напівпровідників, електромобілів, акумуляторів та багато іншого будуть витрачені як на мегапроєкти, так і на повсякденні будівельні об’єкти. Діді Колдуелл, президент і засновник Global Location Strategies, вважає, що ця хвиля інвестицій у мегапроєкти може працювати ще 5-10 років.
Влада американських штатів вступила в гостру конкуренцію щодо залучення великих промислових інвестицій на своїй території в проєктований відповідно до байденівської промислової політики період до початку 2030-х років.
Міністр торгівлі Індіани Бред Чемберс сказав, що компанії, які працюють над чіпами, електромобілями чи технологіями енергетичного переходу, знають, що їм потрібно швидко вийти на ринок. Сьогоднішні побоювання щодо інфляції чи інших економічних чинників не зірвуть їхніх планів.
«Швидкість — це новий стимул», — сказав Чемберс, який є частиною команди Indiana Economic Development Corp., яка сподівається оголосити, що General Motors Corp. і Samsung SDI інвестують понад 3 мільярди доларів у завод з виробництва акумуляторів недалеко від Саут-Бенду. — лише за кілька місяців після того, як дві компанії оголосили про створення спільного підприємства.
Завдяки новому фонду штату Індіана у розмірі 500 мільйонів доларів для допомоги в укладанні угод з корпоративних інвестицій у регіон та 150 мільйонів доларів протягом двох років для інвестування у великі ділянки землі, такі як LEAP Lebanon Innovation District, який охоплює понад 9000 акрів на північний захід від Індіанаполіса, де корпорація Eli Lilly & Co. вже взяла на себе зобов’язання інвестувати 3,7 мільярда доларів та найняти 700 осіб на двох заводах.
Законодавці Техасу нещодавно виділили близько 1,4 млрд дол. на субсидування напівпровідникових компаній та фінансування дослідницьких проєктів у галузі мікросхем. Мета – обігнати Каліфорнію та до 2030 р. стати найбільшим у країні роботодавцем для працівників напівпровідникової промисловості.
Штат Теннессі, який у 2021 р. розмістив мегапроєкт компанії Ford з виробництва автомобілів та акумуляторів Blue Oval City на ділянці на схід від Мемфісу, навесні цього року виділив 65 млн дол. на підготовку наступних великих земельних ділянок, які він може запропонувати на ринку.
Лідери Мічигану створили чотири мегамайданчики, а Південна Кароліна, де цього року відкрився перший завод із виробництва бренду Volkswagen AG Scout EV, також входить до тих, хто інвестує мільйони з бюджету штату на підтримку мільярдних приватних інвестицій.
Розглянемо як іде промислове перетворення Америки на прикладі такої підгалузі енергетики як сонячна енергетика. Сонячна енергія — відновлюване та невичерпне джерело енергії, яке використовується як для отримання теплової, так і електричної енергії. Крім того, сонячна енергетика є екологічно чистою, тобто практично не має шкідливих викидів. Порівняно з вітряними енергетичними установками, сонячні панелі не є просторово обтяжливими як для господарських цілей, так і для довкілля. Тому розвитку саме цього напряму енергетики США приділяється величезна увага, посилена проблемами конкуренції з Китаєм.
США та Китай: битва за місце під сонцем
Щоб конкурувати з китайськими транснаціональними корпораціями в сонячній енергетиці, уряду США довелося саме втрутитися, а не дозволити ринку вирішувати хто кого переможе. Горезвісний «ринок» зовсім недавно вже вирішив, що краще просто дозволити глобальним ланцюжкам поставок з Китаю та Азії захопити глобальний (в т.ч. американський) перспективний ринок виробництва сонячної енергії, а не «витягувати» неорганізованих американських виробників, що старіють без державної підтримки.
Слабкі спроби «позначити» промислову політику за президента Обами не змогли протистояти китайському промисловому тиску. Річ у тому, що приблизно за п’ять років до ухвалення адміністрацією Обами Закону про відновлення та реінвестування Америки (ARRA) у 2008 році, спрямованим, зокрема, на стимулювання виробництва екологічно чистої електроенергії, Китай вирішив зробити відновлювану енергію «стратегічною» галуззю. З початку 2000-х років Китай почав вкладати значні кошти в ланцюжок постачання сонячної енергії для будівництва великомасштабних об’єктів. До 2010 року Китай інвестував 50 мільярдів доларів у великомасштабні підприємства з виробництва сонячної енергії. Цей приплив інвестицій та готовність відмовитися від прибутку дозволили Китаю дешево виробляти сонячні компоненти у великих масштабах та захопити ринок зі штучно заниженими цінами. Ціни на сонячні елементи та панелі впали настільки низько, що вижити змогли лише небагато компаній за межами Китаю. До 2012 року «сонячна» промисловість США фактично померла. Наступний малюнок ілюструє феноменальний ривок зростання виробництва батарей сонячної енергії у Китаї на відрізку 2008 – 2012 років.
Малюнок 2. Щорічний обсяг виробництва батарей сонячної енергії по країнах, мегават, 2000-2012.
Джерело: https://prosperousamerica.org/ira-support-for-solar-energy-risks-falling-into-china-trap-that-hit-obamas-arra-law/
Закон про зниження інфляції (IRA), який має забезпечити історичний імпульс внутрішньому виробництву відновлюваної енергії, залучив у США численні нові інвестиції від компаній виробників сонячної енергії. Підписане адміністрацією Байдена кліматичне законодавство може зрештою надати 1 трильйон доларів на підтримку проєктів у галузі чистої енергії, в основному коштом податкових пільг, прив’язаних до таких орієнтирів, як кількість енергії вітру, що виробляється, або сонячних батарей. На цей час це допомогло залучити близько 110 мільярдів доларів корпоративних запланованих інвестицій у виробництво всіх компонентів зеленої енергетики, від вітряних турбін до компонентів акумуляторів.
IRA має ту ж мету, що й ARRA, підтримуючи переорієнтацію вітчизняної «сонячної» промисловості. Закон також пропонує інвестиційні податкові кредити, які навіть агресивніші за кредити, введені ARRA.
Два найбільших виробники сонячних модулів у США, First Solar та Hanwha Q Cells, взяли на себе зобов’язання щодо інвестиційних програм на мільярди доларів для створення нових виробничих потужностей з виробництва сонячних модулів. Галузеві аналітики прогнозують, що до 2030 року США можуть виробляти більшу частину сонячних модулів, які вони споживають, і половину сонячних елементів, які використовуються в цих модулях.
Компанія First Solar з Огайо однією з перших поспішила оголосити про свої інвестиції у вітчизняну сонячну енергію. У листопаді 2022 року First Solar заявила, що інвестує 1,1 мільярда доларів у новий об’єкт в Алабамі. Технологія First Solar, тонка плівка телуриду кадмію є інноваційною і відрізняється від китайських сонячних модулів масового виробництва на основі кремнію. Інновації дають надію, що нові технології призведуть до різкого зниження вартості сонячної енергії американського виробництва. Китай виявляє мало інтересу до справжніх інновацій, лише зниження витрат шляхом ефекту масштабу і субсидій. Китайські виробники ще не пробували копіювати продуктові лінійки First Solar.
Канадська компанія Heliene, виробник сонячних панелей, в липні 2023 року оголосила про розширення бізнесу в США шляхом переходу з приблизно 800 мегаватів потужності сонячних панелей на 1 гігават сонячних панелей і 1,5 гігавата сонячних елементів на новому об’єкті в Мінне. Heliene планує інвестувати близько 145 мільйонів доларів у новий об’єкт коштом додаткового податкового кредиту, доступного відповідно до IRA.
Корпорація Enphase, виробник сонячних мікроінверторів, важлива частина ланцюжка поставок виробників сонячної енергії, завдяки стимулам IRA розширює виробництво мікроінверторів як мінімум з двома підрядниками з США в Колумбії, Південній Кароліні, та Маунт-Плезант, Вісконсині. Очікувані інвестиції в нові виробничі площі становлять 60 мільйонів доларів капітальних вкладень і обіцяють створити 1800 прямих робочих місць з виробництвом близько 18 мільйонів мікроінверторів на рік.
У січні 2023 року компанія Q Cells оголосила про великі інвестиції в сонячну енергетику на суму 2,5 мільярда доларів. Гроші підуть на «одомашнення» більшої частини ланцюжка поставок (тобто на офшоринг, процес, протилежний аутсорсингу) сонячної енергії, а не лише на сонячні панелі. Нове підприємство Q Cells в окрузі Бартоу, штат Джорджія, матиме можливість виробляти 3,3 ГВт сонячних пластин, елементів та готових сонячних панелей. Поки що більшість сонячних елементів надходять з Азії, і на цьому ринку домінують китайські компанії. Сонячні зливки, перший вихідний матеріал виготовлення сонячних елементів, майже повністю виробляються у материковому Китаї. Новий завод Q Cells у Джорджії буде дочірнім стосовно їхнього заводу в Далтоні, штат Джорджія, де виробляються близько 2 ГВт сонячних панелей. Q Cells планує збільшити виробництво у Далтоні ще на 5,1 ГВт, а загальний обсяг виробництва у штаті досягне 8,4 ГВт.
Імпортозаміщення у виробництві повного циклу установок сонячної енергії вітається в США тому, що ще десять років тому Китай захопив контроль над усім ланцюжком поставок цієї галузі завдяки величезним субсидіям та неринковим цінам. Промислові аналітики вважають, що без втручання Уряду США залишаться залежними від китайської сировини та елементів для цього життєво важливого джерела відновлюваної енергії. Дії Уряду, у тому числі податкові пільги IRA та тарифи на китайську сонячну енергію, які мають бути поширені на продукцію, що надходить із Південно-Східної Азії, дадуть реальну надію на відновлення промисловості США. З урахуванням того, що промисловість США інноваційніша, ніж китайська, як видно з вищенаведеного прикладу компанії First Solar, а також шляхом безлічі стартапів, що працюють над «сонячними» інноваціями від Каліфорнії до Массачусетсу, Америка розраховує перехопити світове лідерство в цій галузі у Китаю.
Коли Конгрес приймав IRA, він відхилив заклики американських промислових організацій заблокувати права китайських компаній на отримання кредитів. В результаті, за оцінками однієї з таких організацій «Коаліції за успішну Америку», китайські компанії можуть отримати до 125 мільярдів доларів підтримки з кишень американських платників податків для реалізації планів розширення свого світового панування в цій галузі. Ці 125 мільярдів доларів вони отримають на додаток до постійної підтримки від китайського уряду, включаючи не лише пряму підтримку китайських виробників сонячних батарей, а й непряму підтримку китайських вугільних шахт та генераторів електроенергії, які виробляють електрику, необхідну для виробництва компонентів, що використовуються у виробництві самих батарей.
У боротьбі збереження глобального панування над ринком сонячних батарей китайські виробники також зосередилися зниження власних витрат за компоненти до штучно заниженого рівня. Китайський виробник Longi нещодавно оголосив про зниження цін на свої пластини на 30%, одночасно оголосивши про інвестиції у виробництво пластин у розмірі 100 ГВт. Навіть якщо ці пластини не будуть використовуватися в США, вони серйозно вплинуть на ціноутворення на світовому ринку, а також перешкоджатимуть потенційним інвестиціям інших фірм у ланцюжок постачання сонячної енергії. Цей вплив лише посилюється продемонстрованою готовністю китайських компаній продавати собі на збиток, щоб забезпечити частку ринку в майбутньому. Здійснюючи масштабні інвестиції та знижуючи вартість своїх компонентів до збиткового рівня, китайські виробники готові задушити будь-яких потенційних конкурентів, включаючи американських виробників сонячної енергії.
Отже, підбиваючи підсумки можна дійти таких висновків:
- За каденції Д.Трампа та республіканців уряд США розпочав роботу з реального оздоровлення американської промисловості за допомогою інструментів радикально-консервативної економічної політики: протекціоністські імпортні тарифи, прямий примус торгових партнерів до поступок та зниження податків для бізнесу всередині країни. Ці інструменти не так привели до досягнення намічених цілей, як трансформували суспільну свідомість і створили великий суспільний консенсус на користь промислової політики та протекціонізму проти системи цінностей лібералізму у міжнародних економічних відносинах.
- Дж.Байден, як представник ліберальних цінностей, що транслюються Демократичною партією, і попри найгостріші ціннісні розбіжності з консервативним республіканцем Д.Трампом, зберіг і навіть примножив курс Трампа на реіндустріалізацію США. Байден модифікував промислову політику, проведену його попередником, в руслі традиційно зрозумілому для справжніх американських економічних лібералів – великі державні витрати на інфраструктурні проєкти та підтримку приватних інвестицій, підвищення податку на багатих та прибутку великих компаній. Новими акцентами в економічній політиці Байдена (порівняно з традиційними зразками золотих років епохи глобалізації) виявилися посилення зовнішньоторговельних та інвестиційних обмежень для іноземців та підвищений акцент саме на промислову модернізацію, тоді як інші американські ліберали, що люблять державний активізм, зазвичай обмежувалися соціальними та інфраструктурними проєктами.
- Спільно реалізований Трампом і Байденом розворот американської державної машини у бік реіндустріалізації та промислової політики (ця лінія економічної політики триває вже 7 років, а разом із боязкими ініціативами Б.Обами усі 10 років) сформували другу потужну структурну тенденцію в американській економіці, що протистоїть першій тенденції. Так, друга тенденція базується на потужному допінгу державних стимулів, але, як ми бачили в цій статті, деякі результати зростання інвестицій з боку великого приватного бізнесу є. Ці результати стримують той могутній структурний потенціал спаду американської економіки, що був накопичений за минуле десятиліття.
- Перспективи реалізації успішного сценарію реіндустріалізації американської економіки залежатимуть не так від досконалості механізмів економічної політики (частково відбитих у цьому циклі статей), як від результатів геополітичної боротьби, яка відбувається зараз на наших очах.
Читати також:
Білий дім виділить понад мільярд доларів на заводи з очищення атмосфери
Свіжі дані щодо фінансових ринків та економічної ситуації в Сполучених Штатах
У США підвищили базову ставку до 22-річного максимуму. Що сказав Пауелл і як реагує ринок?
У США розпочалося виробництво водню на АЕС
Перший за 30 років: у Джорджії запущено ядерний реактор, збудований з нуля
Зелена електроенергія стає надто дорогою: у США відмовляються від контрактів
Американський ринок електромобілів став другим у світі
В Каліфорнії до 2035 року заборонять бензинові та дизельні авто
Світлини з відкритих джерел
